игляді стратегія 
 -  це генеральний напрямок розвитку, здійснення якого в довгостроковій перспективі має забезпечити вихід на конкурентоспроможні позиції і рішення різноманітних завдань соціально-економічного розвитку регіону.  
 У теоретичному і методологічному плані стратегія, як правило, відображається у формі програми або являє собою детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії і досягнення її цілей. 
  Необхідність і передумови застосування стратегічного управління розвитком економіки регіону полягають у наступних обставинах: 
  в ієрархії розподілу повноважень в економічній сфері в російських реаліях регіон поступово висувається на центральне місце: саме на рівні суб'єкта Федерації формується основний масив пріоритетів і стратегія соціально-економі-чного розвитку, що враховують комплекс особливостей конкретної території, її промисловий, сільськогосподарський, інтелектуальний, демографічний, ресурсний та інші потенціали, потреби різних категорій населення; 
				
				
				
				
			  на рівні регіонів реалізується і федеральна політика, яка повинна будуватися на основі поєднання глобальних міжнародних, а також загальнодержавних тенденцій з підходами, які враховують фактори регіонального характеру, що вимагає єдиного теоретико-методологічного підстави для обгрунтування і сполучення інтересів держави та регіону; 
  саме на конкретному регіональному просторі може бути забезпечено досягнення найбільшої активності участі окремих соціальних верств і груп у процесах соціально-економі-чного та культурного розвитку, суспільного життя в цілому. 
  Стратегія державного управління регіоном повинна визначати основні характеристики та рамкові умови проведення політики федеральних округів і регіонів, надаючи можливість обліку територіальних особливостей.  У цьому зв'язку регіональна стратегія управління регіоном детермінована і має дуальний характер, що пояснюється наступним. По-перше, регіональна стратегія управління регіоном являє собою частину сукупності, нижній ієрархічний рівень і певну форму реалізації державної політики в рамках федеральних програм.  По-друге, регіональна стратегія управління розвитком економіки виступає як самостійна область програмно-цільової діяльності, спрямована на комплексний розвиток території з урахуванням конкретизації різноманіття її особливостей. 
  Існуюча зарубіжна практика інноваційного розвитку територій показує, що максимальний успіх у вирішенні цього завдання переходу до інноваційного виробництва досягається при одночасному виконанні наступних умов: 
  1.  Достатність вихідного науково-виробничого потенціалу території.  Науково-виробничий комплекс території початково повинен обов'язково містити критичну масу істотних елементів, на основі яких можна буде в розумні терміни створити необхідні інноваційні ланцюжки і забезпечити реальний конкурентноздатний вихід на ринки нової високотехнологічної продукції.  У першу чергу такими іст...