ю відстрочки реального терміну платежу для зниження ризику браку фінансування на первісному, не вийшов на стадію комерціалізації, етапі проекту.
Звернення ж до методів, що забезпечує захист від ризику, має своєю метою не зниження ризику як такого, а підвищення стійкості конкретного об'єкта, задіяного в інноваційному проекті. Прикладами таких методів є:
патентування інноваційного продукту (отримання сертифіката ЄЕС при виході на європейський ринок, проходження сертифікації в рамках відповідності параметрам ГОСТу), кото-рої, безумовно, не може знизити ризик виходу на ринок конкурентів, але може допомогти підприємству вирішити проблеми правової незахищеності при взаєминах з ними;
забезпечення технологічного обладнання системами КВП, що дозволяють здійснювати автоматичне варіативної управління параметрами технологічного процесу, яке при цьому не знижує можливість виникнення технологічних ризиків, але знижує ризик порушення роботи виробничої системи посредствам постачання її системою оперативного оповіщення.
Методи оптимізації і мінімізації. Оптимізаційні методи застосовуються переважно не тоді, коли немає можливості для їх зниження, а тоді, коли є шанс використати виграш від їх реалізації. Тобто про оптимізацію ризиків слід говорити тоді, коли ризики є спекулятивними і/або фундаментальними. Типовою оптимізаційної завданням у програмі управління ризиками при реалізації інноваційного проекту є вибір "пілотним" інноваційної ідеї. Очевидно, що чим більшою є інноваційна складова в проекті, тим вище ризик його неуспішної реалізації, але, з іншого боку, тим вище і потенційний прибуток від такого проекту. Очевидно, що одне завдання - організовувати бізнес у рамках концепції виробничого оператора з фіксованою рентабельністю і зовсім інша - організація власного дизайнерського дому. p align="justify"> Знижуються ж, як правило, ризики непредметні, процесного характеру. У рамках роботи з ризиками в даному напрямку необхідно мати на увазі, що крім загального для всіх сфер бізнесу переліку технічних ризиків, пов'язаних з роботою персоналу або некоректної експлуатацією обладнання, які потребують однозначному зниженні, при складанні програми управління ризиками потрібно звертати увагу на ряд специфічних процесних ризиків, характерних для певної бізнес-галузі:
так, для підприємств торгівлі одягом технічним ризиком буде служити ризик недоотримання прибутку у зв'язку з порушенням правил оформлення торгового залу;
для підприємств трикотажної промисловості технічним ризиком буде ризик недозавантаження виробництва у зв'язку з невірно вибраними характеристиками впроваджуваного проектного обладнання (неможливість виконання замовлень на виробництво виробів тонкої в'язки) або ризик використання морально застарілої фурнітури при виробництві виробів; p>
для фірм з виробництва та...