их соціальних верств населення орієнтири на споживання товарів і послуг. По-друге, змінилося ставлення до сім'ї як до соціального інституту. Соціально-політична емансипація жінки і все більш широке їх залучення в суспільно-виробничу середу робить їх сімейні ролі не настільки всеосяжними і, як показує тенденція останніх десятиліть менш значущими. У свою чергу чоловіки все більш орієнтовані на професійну кар'єру, відсуваючи поступово на другий план сімейне життя і супутні їй відтворювальні процеси. По-третє, в Росії мають місце цивілізаційні особливості трансформації суспільного середовища. p align="justify"> Росія - це особливий історично сформований конгломерат народів, що відносяться до всіх існуючих типів цивілізації, об'єднаних потужним централізованою державою. Росія, на думку деяких авторів не є самостійною цивілізацією і являє собою В«дрейф суспільствоВ» на перехресті цивілізаційних магнітних полів, В«сдвигающихВ» країну то ближче до заходу, то ближче до сходу. До особливостей її розвитку належать географічна або природне середовище і визначальна її система ведення господарства, політична система і духовні цінності. p align="justify"> Сама сутність держави як політичної форми організації суспільства, як гаранта забезпечення зовнішньої і внутрішньої безпеки народу, як сили, зацікавленої в соціальній стабільності суспільства говорить про соціальну природу цього феномену. Але ступінь соціальності тієї чи іншої держави дуже різна і обумовлена, в кінцевому рахунку, співвідношенням тих чи інших соціальних сил у країні та світі. Сам принцип соціальної державності в різних країнах трактується неоднозначно. Він розуміється і як вирівнювання соціальних протиріч, і як найбільш справедливий розподіл регіональних та особистих доходів, і як забезпечення всім права на працю, житло, освіту та ін Найбільш адекватним критерієм соціальності держави представляється правомірним вважати ступінь здійснення в ньому соціальної справедливості. Саме міра реалізації цього принципу найбільш точно відображає рівень соціалізації суспільних відносин, В«олюдненняВ» суспільства, його альтруізаціі. p align="justify"> Принципу соціальної справедливості відповідає і вирівнювання певних соціальних відмінностей між людьми: соціально-територіальних, соціально-трудових, і соціально-стратних. Соціально-територіальні відмінності полягають в особливостях природно-кліматичних та інфраструктурних умов місця проживання людей (місто і село, екстремальні і благополучні для життя райони проживання). Соціально-трудові відмінності характеризуються ступенем нерівноправності сторін у трудових відносинах між бізнесом і найманими працівниками, станом В«соціального партнерстваВ» між ними. Нарешті, соціально-стратние відмінності виражаються співвідношенням доходів найбільш багатих і найбільш бідних верств населення (децильних коефіцієнтом). Чим він нижчий, тим менше ці відмінності між людьми. p align="justify"> З скороченням соціально-стратних відмінностей нерозривно пов&...