лад з прискореним висиханням, підвищеною водостійкістю і світлостійкістю в покриттях, що піддаються протягом тривалого часу впливу підвищених температур. p align="justify"> Еластичність плівок алкідних смол підвищується з збільшенням кількостей масла в смолі, так як не модифікований гліфталю є смолою твердою і кілька крихкою. Тип масла також впливає на еластичність плівки, оскільки невисихающіе масла діють, як постійні пластифікатори, і при сушінні не твердіють, як висихають масла. p align="justify"> Сумісність алкідних смол з маслами підвищується з збільшенням вмісту олії в смолі. Худі алкіди сумісні тільки з невеликими кількостями неполімерізованних масел, але при збільшенні вмісту олії до 60-65% (близько 25% фталевого ангідриду) алкіди вільно поєднуються з неполімерізованнимі і слабополімерізованнимі маслами. Тому немає необхідності готувати алкіди з жирністю більше 65% або з вмістом фталевого ангідриду близько 25%, оскільки більша кількість масла може бути додано простим змішуванням. [3]
1.2 Способи отримання алкідних лаків
При отриманні лаків на основі алкід, модифікованих жирними кислотами рослинних масел, проводять алкоголиз рослинних масел багатоатомними спиртами - гліцерином або пентаерітрітом (при 240-250 В° С), етерифікацію продуктів Алкоголиз багатовісних вими кислотами - найчастіше фталевий ангідрид - і поліконденсацію (при 250-260 В° С). Отриману основу лаку (алкидную смолу) розчиняють в органічних розчинниках, проводять постановку лаку В«на типВ» добавкою сикативу і розчинників, а потім піддають його очищенню від нерозчинних речовин.
На Додатку 1 представлена ​​технологічна схема синтезу основи алкидного лаку періодичним методом, при якому алкоголиз, етерифікацію і поліконденсацію проводять в одному реакторі періодичної дії. Така схема є гнучкою і дозволяє виробляти алкіди в широкому марочному асортименті. p align="justify"> Рослинні масла і гліцерин при отриманні гліфталю, нагріті в приймачах водяною парою до 120-140 В° С, і каталізатор, що прискорює реакцію Алкоголиз (карбонат натрію), завантажують в реактор періодичної дії 14, де вони нагріваються до 240-250 В° С. При отриманні пентафталей замість гліцерину завантажують пентаеритрит і нагріте до 240-250 В° С масло. Пентаеритрит на складі сировини розвантажується з гумотканинних або інших м'яких контейнерів або з мішків у бункер 2, встановлений на тензометричних вагах. З цього бункера пентаеритрит пневмотранспортом з використанням азоту або вуглекислого газу направляється в бункер, встановлений над реактором, куди пентаеритрит подається шнековим живильником. Після закінчення завантаження пентаерітріта відразу ж встановлюють заглушку, виключає проникнення парів в живильник. p align="justify"> Після завантаження вихідних компонентів вміст реактора нагрівають до 240-250 В° С і проводять алкоголиз. По закінченні Алкоголиз реакційну су...