рез які продавалися як ліки, так і кошти "захисту" від "морових хвороб" - наприклад, порошкова сірка для обкурювання. br/>
Світська аптека
У середньовічних містах світські аптеки виникли як один їх цехів, зі своїми суворими правилами і нормами. У XV столітті вперше з'являється термін В«провізорВ» (від латинського provisor) - предвідящій, що передчуває, передбачає, тобто людина, предвідящій розвиток хвороби, діагностованою лікарем, і знає, які препарати потрібно надалі використовувати.
Однак в середньовічній Європі рівень медичних знань залишався невисоким. У цей час хіміків, а точніше алхіміків, найбільше цікавило отримання В«філософського каменяВ», що перетворює неблагородні метали на золото, ніж оздоровлення В«ганебною плотіВ». А ось на арабському сході вчені зуміли зберегти і розвинути знання античних ескулапів. Особливо прославився Абу Алі аль Хуссейн Ібн Абдаллах (980-1037), більш відомий як Авіценна. Аптеки Європи створювалися по арабському зразком і імпортували східні лікарські рослини. У Росії ж того часу однаковим пошаною користувалися і арабські, і європейські лікарі, і В«травникиВ». Хворих того часу частенько лікували за допомогою абсолютно непотрібних, а то і шкідливих зілля, наприклад на основі товченого В«роги єдинорогаВ», розмелених дорогоцінних каменів і багатьох інших чудових зілля незрозумілого походження [6]. p align="justify"> Світські аптеки, починаючи з XVI ст. стають центрами не тільки виготовлення ліків, але і все більш інтенсивних наукових досліджень. Період розвитку парацельсіанскіх, іатрохіміческіх теорій в XVI-XVIII ст. змінився розчаруванням у умоглядних побудовах - настав період практичної хімії. Накопичення нових хімічних знань відбувалося в основному у двох сферах: у металургії і у фармацевтичній практиці. Ці знання були в основному пов'язані з препаративних досягненнями: фармацевти виділяли і вивчали нові речовини, намагаючись при цьому отримати їх у чистому вигляді. Це стосувалося не тільки до органічного лікарському сировині, а й до речовин неорганічним. Так почала розвиватися бальнеологія - наука про лікувальних мінеральних водах, при цьому аптекарі стали виділяти солі з різних мінеральних джерел шляхом випарювання. Ці солі використовували або як ліки, або як сировина для виготовлення "штучних" мінеральних вод. p align="justify"> Ця документація була вельми обширна і добре розроблена. В аптеках велися аптечні реєстри та аптечні щоденники. Це були і документи для можливих перевірок і важливі методичні довідники. p align="justify"> Саме в цьому виді аптеки стали постійними елементами міського життя в Європі. Нову роль аптек - як дослідницьких лабораторій,-розуміли аптекарі, хіміки та лікарі. Прикладом цього служить найбільш відомий курс практичної хімії, написаний лікарем і хіміком Андрієм Лібава в 1597 р. У ньому він вперше описав "ідеальну хімічну лабораторію", привів її зображення і креслення. Ця лабораторі...