ня відносин з відшкодування шкоди, що не входять в коло завдань, що стоять перед відповідною галуззю законодавства і не є предметом правового регулювання, виключено зі сфери їх юридичної регламентації. У зв'язку з викладеним вважаємо помилковим і не відповідним істинної правовою природою кримінально-процесуальних заходів захисту, передбачених главою 48 КПК, закріплення в кримінально-процесуальному законі механізму відшкодування шкоди особам, переліченим у п.6 ч.1 ст.461 КПК.
Про це також свідчить непослідовна і суперечлива позиція законодавця. Так, називаючи в якості осіб, що володіють правом на відшкодування шкоди, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, законних представників і представників, законодавець чомусь залишає "за бортом" поручителів, понятих, експерта, заставодавця, заявника та інших суб'єктів кримінально- процесуальних відносин. Більше того, Законом Республіки Білорусь від 4 січня 2003 року "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Республіки Білорусь" [12] з даного переліку було виключено свідок, незважаючи на те, що п.5 ч.3 ст.60 КПК зберіг за ним право на відшкодування шкоди, заподіяної діями органу, провідного кримінальний процес. Причиною зазначених колізій є необгрунтоване перенесення до сфери кримінально-процесуальної регламентації відносин, що є виключно цивільно-правовими за своєю природою. p align="justify"> Вважаємо, що повною мірою даний висновок відноситься і до такого учаснику кримінального процесу, як юридична особа. Відповідно до ч.1 ст.44 ЦК юридичною особою визнається організація, яка має у власності, господарському віданні або оперативному управлінні відокремлене майно, несе самостійну відповідальність за своїми зобов'язаннями, може від свого імені набувати і здійснювати майнові і особисті немайнові права, виконувати обов'язки , бути позивачем і відповідачем у суді, що пройшла в установленому порядку державну реєстрацію як юридичної особи або визнана таким законодавчим актом. Згідно п.4 ч.1 ст.461 КПК юридична особа віднесено законодавцем до категорії суб'єктів досліджуваного права, коли в результаті незаконних дій йому заподіяно шкоду або його ділової репутації завдано шкоди. Слід однак зауважити, що воно не може бути суб'єктом злочину і, відповідно, бути підозрюваним або обвинуваченим у кримінальній справі. Щодо нього органом, провідним кримінальний процес, не здійснюється і не може здійснюватися кримінальне переслідування або застосування запобіжних заходів, юридична особа не підлягає осуду, щодо його немислимо застосування примусових заходів безпеки лікування. Необхідно визнати, що в ході провадження у кримінальній справі юридичну особу піддається певним обмеженням. Так, у відповідності зі ст.132 КПК на його майно може бути накладено арешт, у приміщенні, що належить юридичній особі, може бути проведений обшук, виїмка, огляд. Однак правові підстави відшкодування шкоди у разі, якщо такі дії з'явилися незаконни...