вному націлена на індивідуальні соціальні послуги щодо вирішення проблем, які люди подолати самостійно не можуть. p align="justify"> У Росії немає таких соціальних виплат, які, як у розвинених країнах, дозволяють жити безбідно на допомогу. Що стосується допомоги по бідності, то на практиці її надають сім'ям, дохід яких нижче навіть частини прожиткового мінімуму (від 7 до 70% по регіонах). Хоча згідно ФЗ "Про прожитковий мінімум в РФ" кожна сім'я (окремо живе громадянин, у якого немає такого душового доходу), має право на підтримку держави. p align="justify"> У цьому сенсі система соціальних контрактів входить в протиріччя з чинним законодавством. Тому вона повинна бути використана виключно на добровільній основі, розуміючи, що відмова бідним в допомозі носить характер дискримінації. p align="justify"> В даний час в Челябінській області опрацьовується можливість укладення соціального контракту з незаможними жителями, які щорічно пишуть заяви з проханням надати одноразову матеріальну допомогу.
Висновок
Соціальне утриманство, на мій погляд, існує з часів СРСР, тоді, коли всі намагалися розраховувати на допомогу держави. І ця непотрібна звичка, як і деякі інші, зберегла свою актуальність і сьогодні, так як, ми підтримуємо цю звичку різними соціальними благами. Але стверджувати, що всі дії держави щодо соціальної допомоги і створюють соціальне утриманство - абсурдно. По суті, це всього лише витрати в результаті застосування соціальної політики держави. p align="justify"> З досвіду західних країн зрозуміло, що допомога населенню це не завжди плюс, а частіше мінус. Приміром, можна згадати, допомогу безробітним у США, там можна жити і на допомогу з безробіття і не про що не думати. І соціальне утриманство процвітає з кожним роком. p align="justify"> утриманство не можна вважати нормальним суспільним явищем. Воно закономірно для даного суспільства, так як є наслідком умов його існування, але зовсім не нормально, так як є принизливим для людини і руйнівним для соціальних інститутів. p align="justify"> Звертаючись до минулого, хотілося б відзначити, що соціальне утриманство, які б форми вона не набувала, становило серйозну загрозу, а нерідко призводило до загибелі цілі цивілізації. Безумовно, найбільш виразним прикладом тут служить історія Стародавнього Риму, де жадібна до хліба і видовищ натовп перетворилася у впливову політичну силу і, поряд з іншими факторами, в кінцевому рахунку, призвела до руйнування суспільних інститутів. Висока мораль і велика держава, ймовірно теж здавалися непорушними для жителів Вічного міста, впали під її натисками. p align="center"> Список літератури
1. ахінею Г.А. Соціальна політика: навч. посібник для вузів/Г.А. Ахінею, С.В. Калашников. - М. ИНФРА-М, 2009. - 272 с. - (Вища освіта)
2. Васильєв В.П. Держ...