невиконанням зобов'язання, стягнення неустойки, штрафу, пені, втрата завдатку і т.д.
Зобов'язання - найчисленніша група цивільних правовідносин. Вони опосередковують цивільний майновий оборот, без них неможливе здійснення підприємницької діяльності, побутового обслуговування населення, розв'язання задач зовнішньоекономічного обороту. p align="justify"> Зобов'язання виникають з численних юридичних фактів, перелік яких міститься у ст. 8 та п. 2 ст. 307 ГК. На першому місці названий договір, тобто угода двох або більше осіб про встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин. Підставами виникнення зобов'язань можуть бути також: односторонні угоди (ст. 538 ЦК РРФСР 1964 р.), заподіяння шкоди майну або особистості іншого, безпідставне збагачення та ін
. Універсальне правонаступництво
універсального правонаступництва - волевиявлення спадкоємця про необмежене прийнятті прав і обов'язків спадкодавця (прийняття повної відповідальність щодо боргових зобов'язань спадкодавця). При переході спадкового майна в порядку універсального правонаступництва воно змішується з власним майном спадкоємця (як би "приєднується" до нього). p align="justify"> У юридичній літературі не всі автори вважають, що при спадкуванні має місце універсальне правонаступництво, тобто спадкоємство в усіх правах та обов'язках спадкодавця. Спроби заперечення самої категорії спадкового правонаступництва висловлюються вченими, які вважають, що при спадкуванні мова повинна йти не про правонаступництво, а про спадкоємство, причому не в самих правах, а в об'єктах цих прав. На їх думку, інша позиція суперечить загальнотеоретичних уявленням про правовідносинах, відповідно до якого зміст правовідносини утворюють суб'єктивні права і обов'язки їх учасників. Виходить, що суб'єктивні права і обов'язки складають одночасно об'єкт і зміст спадкового правовідношення. p align="justify"> Зазначений вчений робить висновок, що спадкове право регулює суспільні відносини, пов'язані з переходом майнових і деяких немайнових благ від померлої особи до його спадкоємців.
Дану позицію навряд чи можна вважати вірною в силу того, що в заповідальному відмову спадкодавець може зобов'язати спадкоємців виконати будь-які свої обов'язки. Той факт, що в заповіті найчастіше вказуються конкретні речі, зовсім не означає перехід до спадкоємця лише цих речей, спадкоємець разом з речами і певні обов'язки (за винятком відносин у заповідальному відмову). p align="justify"> У юридичній літературі частіше зустрічаються менш категоричні погляди на спадкове майно. Багато юристів поняття "спадкове майно" ототожнюють із загальним поняттям "майно": "у складі спадкового майна до спадкоємця переходять речі, різні права, а разом з ними і борги (обов'язки) померлого". Така "змішана" концепція спадкової мас...