- в камеру потрапляє тільки те, що сценарист вважав за потрібне згадати. Слово як таке володіє силою опису і створення образу: воно дозволяє матеріалізувати метафору в процесі створення кінообразу - закодований у тексті образ стає візуальним, зримим. Слово - це посередник між реальністю, яку описує літератор, і уявою і рождающимися асоціаціями (як вільними, так і закріпленими в контексті культури) читача. Кіно дає можливість творцям екранізації показати те, що вимагає опису в літературно-художньому творі, але автори фільму позбавлені можливості словесно описувати події голосом «закадрового оповідача». У той же час створення образу через вчинки дійових осіб, їх пряму мову, непряму мову інших персонажів і ставлення до інших героїв доступно як засобам кіно, так і літературі. У наш час пріоритет залишається за візуалізувати словом, незважаючи на те, що книга є побудником до творчості в галузі танцю, музики, театру і кіно.
Технічна сторона кіно придбала статус мистецтва: володіння апаратурою, монтаж, технологія розцвічування чорно-білих фільмів, накладення звуків і т. д. відображають професіоналізм, майстерність та творчий хист фахівців цієї сфери. Але організатором і творцем процесу продукту кінозйомки є режисер, в свідомості і голові якого складається свій образ художньої реальності. І його необхідно візуалізувати (перевести в екранний формат) відповідно до задуму письменника. А це вже зовсім інший текст, відмінний від оригінального.
Арутюнян С. М. Екранізація літературних творів як специфічний тип взаємодії мистецтв: дис. ... Канд. філос. наук. М.,2003 [Електронний ресурс]. URL: dslib/estetika/jekranizacija-literaturnyh-proizvedenij-kak-specificheskij-tip- vzaimodejstvija.html (дата звернення: 14.03.2013).
Базен А. Що таке кіно?/Пер. В. Божовіча та І. Епштейн. М., 1972.
Балаш Б. Кіно: становлення та сутність нового мистецтва / пер. з нім. М. П. Бран-дес. М., 1968.
Горницкая Н. Інтерпретація пушкінської прози в кіномистецтві [Електронний ресурс]. URL: feb-webfeb/pushkin/serial/is5/is5-278-.htm (дата звернення:
14.03.2013).
Гоффеншефера В. Реставраторство чи творчість / / Літ. критик (М.). 1934. № 4. С. 159-169.
Григорьянц Є. І. Книга в контексті сучасної культурної комунікації / / Книга: дослідження і матеріали. СБ 82. М., 2004. С. 51-59.
Ігнатов К. Ю. Від тексту роману до кінотекст: мовні трансформації та авторський стиль (на англомовному матеріалі): автореф. дис. ... Канд. філол. наук. М., 2007. 26 с.
Каган М. С. Культура як специфічне системне утворення / / Введення в історію світової культури. Кн. 1. СПб., 2003.
Кіно: вікі. словник / гол. ред. С. І. Юткевич. М., 1986.
Козинцев Г. «Підняти стеля»: лекція у ВДІКу [Електронний ресурс]. URL: videotonArticles/kniazh_potol.html (дата звернення: 14.03.2013).
Куфаєв М. Н. Проблеми філософії книги. Книга в процесі спілкування. М., 2004.
Літературна критика. Репрезентація творчості Олександра Гріна в СРСР [Електронний ресурс]: сайт Феодосії. літ.-мемор. музею А. С. Гріна. URL: grinworld.org/ salvatory/salvatory_01_33_2.htm (дата звернення: 14.03.2013).
Маневич І. Кіно та література. М., 1966.
Решетнікова В. В. телеекранізації: ключові аспекти інтерпретації літературних творів: автореф. дис. ... Канд. мистецтвознавства. М., 2009 [Електронний ресурс] / / URL: ipkindex.php?id=1873...
