Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Методичні підходи до оцінювання обгрунтованості проектів бюджетів

Реферат Методичні підходи до оцінювання обгрунтованості проектів бюджетів





показника з показниками інших регіонів, а також його динаміки), плановий обсяг бюджетних соціальних витрат (у розрізі витрат - на дошкільну і шкільну освіту, на охорону здоров'я та культуру) на душу населення (з подальшим порівнянням певних показників з показниками інших регіонів, а також їх динаміки), динаміку обсягу і структури податкоспроможності регіону та ін

На наш погляд, остаточну оцінку обгрунтованості проектів бюджетів різних рівнів можна проводити на основі аналізу планових (запропонованих та/або затверджених) і фактичних бюджетних показників. Окремі пропозиції щодо доцільності такого аналізу наведені у працях українських вчених.

Головна аналітична формула, за якою можна розробити оцінку обгрунтованості запропонованого проекту, дозволяє визначити відносне відхилення фактичного обсягу бюджетної статті (як правило, дохідної) від запланованого:

В 

dV i = [(Ф i - П i ) • 100%]/П i , (2)


де dV i - відносне відхилення досліджуваної статті доходів у i- му періоді;

Ф i - фактичний обсяг надходжень з досліджуваної статті в i- ом періоді;

П i -плановий обсяг надходжень з досліджуваної статті в i- му періоді.

На основі аналізу відносних відхилень за окремими статтями на Протягом декількох періодів можна оцінити середнє відносне відхилення за окремими статтями протягом певного тимчасового інтервалу (з подальшим виділенням етапів, особливостей тощо) і середнє відносне відхилення по всіма статтями в i- му періоді.

Середнє абсолютне відносне відхилення V cp можна визначити за стандартною формулою

В 

V cp = (3)


де j - кількість досліджуваних об'єктів (періодів, статей).

Даними вхідної інформації для аналізу є планові показники статей доходів бюджету (бюджетних надходжень), закладених у відповідних документах, якими прийнято рішення про затвердження бюджету (проект закону, рішення місцевих рад) на конкретний рік (показник П i ), і фактичний обсяг надходжень (показник Ф i ). Розрахунки можна провести окремо для зведеного, державного та місцевих бюджетів.

Проведені розрахунки з використанням запропонованого підходу, дали можливість зробити деякі узагальнення. У практиці проектування:

а) зведеного бюджету України найбільш достовірними є наступні показники: власні надходження бюджетних установ, місцеві податки і збори, податок з доходів найманих працівників. Низькою (недостатньою) є достовірність проектування вивізного мита, ввізного мита, доходів від операцій з капіталом, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, рентної плати. Найчастіше плановий показник перевищує фактичний за такими статтями: акцизний збір з вироблених в Україні товарів, вивізне мито, доходи від власності та підприємницької діяльності, рентна плата, доходи від операцій з капіталом (тобто має місце недоотримання доходів). Найчастіше фактичний показник перевищує плановий за наступними статтями: податки на власність, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, податок з доходів фізичних осіб, місцеві податки і збори, власні надходження бюджетних установ (тобто має місце перевищення доходів);

б) державного бюджету України найбільш достовірними є наступні показники: податок з доходів фізичних осіб, доходи від власності та підприємницької діяльності, акцизний збір з вироблених в Україні товарів. Низькою (недостатньою) є достовірність проектування вивізного мита, власних надходжень бюджетних установ, доходів від операцій з капіталом. Найчастіше плановий показник перевищує фактичний за такими статтями: акцизний збір з вироблених в Україні товарів, вивізне мито, доходи від власності та підприємницької діяльності, рентна плата (то Тобто має місце недоотримання доходів). Найчастіше фактичний показник перевищує плановий за такими статтями: податок на прибуток підприємств, власні надходження бюджетних установ, доходи цільових фондів (тобто має місце перевищення доходів);

в) місцевих бюджетів України найбільш достовірними є наступні показники: податок з доходів фізичних осіб (у тому числі податок з доходу найманих працівників), плата за землю, місцеві податки і збори. Низькою (недостатньою) є достовірність проектування податку на прибуток підприємств, доходів від власності та підприємницької діяльності, власних надходжень бюджетних установ, доходів від операцій з капіталом, доходів цільових фондів. Найчастіше плановий показник перевищує фактичний за такими статтями: акцизний збір з вироблених в Україні товарів, доходи від операцій з капіталом, доходи цільових фондів (тобто має місце недоотримання доходів). Найчастіше фактичний показник перевищує плановий за такими статтями: подат...


Назад | сторінка 5 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Податок на додану вартість и его роль в формуванні доходів бюджету
  • Реферат на тему: Формування бюджетних доходів Російської Федерації
  • Реферат на тему: Податок з доходів фізічніх ОСІБ
  • Реферат на тему: Облік податку з доходів фізичних осіб
  • Реферат на тему: Роль податку на додану вартість у формуванні доходів бюджету