center"> 1217
5,6%
Послуги відпочинку та гостинності
1543
11,7%
1527
11,6%
Інші послуги
477
7,5%
551
8,8%
Самозайнята населення по всіх галузях, праця поза організацій, неоплачувана праця членів сім'ї
577
5,5%
605
6,0%
Всього *
14265
9,3%
13747
8,9%
* В т.ч. люди без досвіду роботи і звільнилися зі збройних сил
Джерело: дані Бюро статистики трудових ресурсів США US Bureau of Labor
Statistics: bls.gov
Цікавий також аспект еколого-економічних дискусій, що стосується, зокрема, зниження шкідливих викидів при інших рівних умовах в більш розвиненій економіці в порівнянні з менш розвиненою. Вважається, що дана особливість визначається так званої «кривий Кузнеця» (перевернута U-подібна крива). Хоча американський економіст російського походження С.А. Коваль досліджував зміна економічної нерівності в суспільстві в залежності від зміни середньодушового доходу, американські економісти Дж. Гроссман і А. Крюгер перевели класичну модель Кузнеця на екологічні рейки (на прикладі країн групи НАФТА) [11]. Вони вважають, що економічний розвиток країни при досягненні ВВП на душу населення рівня в 4-5 тис. дол (у цінах 1991р.) Дозволяє почати пом'якшення шкідливого антропогенного впливу на навколишнє середовище. Доказ своєї теорії вони будували на вимірі викидів діоксиду сірки, сажі і зважених часток.
Раніше ми спростували дану гіпотезу фактами перенесення брудних виробництв за межі розвинених країн і розширення торгівлі товарами. На підтвердження вищесказаного можна додати: японські дослідники [12] показали, що існує позитивний зв'язок між зростанням частки продукції так званих «брудних» виробництв у структурі імпорту Японії та зростанням виробництва такої продукції і викидами вуглекислого газу в східноазіатському регіоні. Таким чином, розташований поза розвиненого світу капітал забезпечує споживачів цих країн доходами і товарами в умов не скорочення, а збільшення антропогенного впливу на навколишнє середовище.
Говорячи про розвиток російської економіки, можна навести думку В.Б. Кондратьєва, який у своїх дослідженнях вказує на недостатність розвитку сфери послуг в російській економіці і на необхідність підвищення її ефективності зважаючи все більшого залучення сфери послуг у процес суспільного відтворення на стадії створення проміжного продукту [13]. Структура ВВП РФ (в поточних цінах) в 2011 році склалася так, що на сферу послуг припадало близько 59% ВВП (в т.ч. майже 20% - торгівля та ремонтні послуги; близько 12% - операції з нерухомістю; менше 7% склали освітні, медичні та соціальні послуги) [14]. Але, на жаль, сировинний характер російської економіки не до...