роти нерідко виступають як стилістичний недолік, то в офіційно-діловому стилі в більшості випадків вони сприймаються як цілком природна його приналежність.
Багато видів ділових документів мають загальноприйняті форми викладу і розташування матеріалу, а це, безсумнівно, полегшує і спрощує користування ними. Не випадково в тих чи інших випадках ділової практики використовуються готові бланки, які потрібно тільки заповнювати. Навіть конверти прийнято надписувати в певному порядку (різному в різних країнах, але твердо встановленому в кожній з них), і це має свою перевагу і для пишучих, і для поштових працівників. Тому всі ті мовні кліше, які спрощують і прискорюють ділову комунікацію, цілком у ній доречні.
Офіційно-діловий стиль - це стиль документів: міжнародних договорів, державних актів, юридичних законів, постанов, статутів, інструкцій, службового листування, ділових паперів і т. д.
Неоднорідність тематики і різноманітність жанрів дозволяють виділити в розглянутому стилі два різновиди: офіційно-документальний стиль і побутово-діловий стиль.
У свою чергу, в першому можна виділити мову законодавчих документів, пов'язаних з діяльністю державних органів, і мова дипломатичних актів, пов'язаних з міжнародними відносинами.
У побутово-діловому стилі розрізняються за змістом, жанрами і за характером використовуваних мовних засобів службове листування між установами та організаціями, з одного боку, і приватні ділові папери - з іншого.
Мова законодавчих документів включає в себе лексику і фразеологію державного права, цивільного права, кримінального права, кодексу законів про працю, кодексу законів про шлюб та сім'ю і т. д. До неї примикає лексика і фразеологія, пов'язана з роботою адміністративних органів, службовою діяльністю громадян і т. д.
Публіцистичний стиль - функціональний стиль мовлення, який використовується в жанрах: стаття, нарис, репортаж, фейлетон, інтерв'ю, памфлет, ораторська мова.
Публіцистичний стиль служить для впливу на людей через ЗМІ (газети, журнали, телебачення, афіші, буклети). Він характеризується наявністю суспільно-політичної лексики, логічністю, емоційністю, оценочностью, заклично. У ньому широко використовується, крім нейтральної, висока, урочиста лексика і фразеологія, емоційно забарвлені слова, вживання коротких пропозицій, рубана проза, безглагольних фрази, риторичні запитання, вигуки, повтори та ін На мовних о?? Обен даного стилю позначається широта тематики: виникає необхідність включення спеціальної лексики, що вимагає пояснень. З іншого боку, ряд тем знаходиться в центрі громадської уваги, і лексика, що відноситься до цих тем, набуває публіцистичну забарвлення. Серед таких тем слід виділити політику, економіку, освіту, охорону здоров'я, криміналістику, військові теми.
Для публіцистичного стилю характерне використання оцінної лексики, що володіє сильним емоційним забарвленням (енергійний старт, тверда позиція, найтяжчу кризу).
Цей стиль вживається в сфері політико-ідеологічних, громадських та культурних відносин. Інформація призначена не для вузького кола фахівців, а для широких верств суспільства, причому вплив спрямований не тільки на розум, але й на почуття адресата.
Функції публіцистичного стилю: