еякі особливості давно сформованих і перевірених століттями традицій місцевого водокористування.  Де знайти вихід підземної води, як облаштувати каптаж-фонтан, як провести до нього воду з мінімальними втратами - всьому цьому потрібно було вчитися.  Допомагали російським поселенцям, швидше за все, одновірці-греки, що мали багатий досвід водокористування.   
  Там, де виникали російські села, каптажі-фонтани будувалися заново, в типово російської будівельної формі за участю грецьких архітектурних традицій.  Так, явно грецьке архітектурне вплив мають фонтани в російських селах Петрове і Барабанове в околицях Зуї.  Їх каптажі споруджені у вигляді кам'яних православних капличок - з двосхилим дахом, двома виїмками для іконок і опуклим православним хрестом посередині.  Подібні фонтани і зараз збереглися в Балаклаві, поблизу колись грецьких сіл Генеральське, Запрудне, Оборонне, Високе. 
    На кримській землі завжди існувало трепетне ставлення до джерел води.  Перейняли цю традицію і російські поселенці.  Практично кожне джерело в російській селі був оформлений у вигляді православної каплички, мав свого покровителя-святого і служив об'єктом поклоніння.  Досі ця традиція жива серед православних кримчан. 
				
				
				
				
			    Так, наприклад, поблизу села Оборонне є джерело святого Іоанна Пісного.  За старим переказами джерело виник тут кілька сотень років тому в День Усікновення глави Іоанна Предтечі - 11 вересня.  У 1848 році над джерелом була побудована церква св.  Іоанна Предтечі з прекрасною фрескою.  Цікаво, що в церковному басейні джерела, куди надходила свята вода, жила велика стара жаба.  Жаба спливала на поверхню басейну при вході в храм кожного відвідувача.  До жабі місцеве населення ставилося як до охоронниці святого джерела.  Після революції церква використовувалася як загін для худоби, поступово руйнувалася, а під час війни в храм потрапив ворожий снаряд.  Ближче до нашого часу каптаж джерела був відновлений, нещодавно вирита купіль, а свята вода знову лікує людей Про це можна почути безліч свідчень з вуст місцевих богомоліц.  Торік, 11 вересня тут було людно: благочинний міста Севастополя отець Володимир провів на джерелі богослужіння і прочитав проповідь, освятивши воду: 
    Джерело св.  Іоанна Пісного досить добре відомий.  Набагато ж більше в Криму джерел-фонтанів, шанованих у минулому російським населенням, але за період Радянської влади забутих і зруйнованих.  Деякі з них знищуються і тепер.  Ось приклад: рік тому в селі Барабанове на каптажі старого фонтану, спорудженого в перші роки виникнення села, під покровом ночі місцевими підлітками був збитий православних хрест.  Так і стоїть древнє (йому понад 200 років) фонтан з розбитим «обличчям».  І нікому немає діла.  У сусідньому селі Петрово на фонтані ще залишився хрест, але хто дасть гарантію, що надовго? 
    Джерела Криму стали служити російському населенню не тільки в господарській, але і в духовній сфері.  Багато нові мешканці кримської землі незабаром стали відвідувати деякі з гірських джерел, слава про цілющу воду яких ходила серед місцевих жителів - залишилися греків і татар.  У 50-х роках XIX століття кілька таких шанованих кримським народом джерел були визнані святими й біля них виникли православні християнські монастирі - Козмодаміановскій, Кизилташський і Топловський монастир. 
    Одним з найбільш шанованих в Криму був монастир Св. Козьми і Даміана, розташований у верхів'ях р..  Альми.  Монастир був побудований в 1857 році при джерелі Козьми і Д...