і Windows Server 2012. Загальний вигляд представлений на малюнок 3.
Можливості програми:
Точна низькорівневий інформація про материнську плату і центральний процесор, інформація про відеоадаптер, драйвери і моніторі, інформація про пристрої зберігання, інформація про мережеві адаптери, мультимедіа-файлах і пристроях введення, інформація про іншу залозі (PCI, PnP, PCMCIA, USB), детальна інформація про операційній системі (дата установки, ліцензійний ключ і т.д.), детальна інформація про мережевих ресурсах, списках користувачів, груп і багато іншого, величезний обсяг інформації про мережевий статус, облікові записах вашої пошти, мережевих ресурсах та налаштування інтернету, детальна інформація про встановлені програми, запланованих завданнях і програмах в автозапуску, інформація про безпеку операційної системи, список міжмережевих екранів, антишпигунів і антітроянов, зручний і зрозумілий тест стабільності системи, панель CPUID, моніторинг апаратного забезпечення , тести продуктивності CPU і FPU, тести продуктивності пам'яті, модуль тестування продуктивності дисків, виявлення можливих проблем налаштування і сумісності програмного і апаратного забезпечення, майстер звітів, відправка поштою і роздрук звітів.
Малюнок 3 - програма AIDA64 Extreme Edition.
3.3 Зміст робіт по етапах
На етапі розробки технічного завдання мають бути виконані перераховані нижче роботи:
. Постановка задачі;
. Визначення й уточнення вимог до технічних засобів;
. Узгодження технічних характеристик і елементів;
. Вивчення техніки безпеки.
ВИСНОВОК
Проходження виробничої практики є важливим елементом навчального процесу з підготовки фахівця у галузі програмування.
Під час її проходження майбутній програміст застосовує отримані в процесі навчання знання, уміння і навички на практиці.
Основними завданнями виробничої практики є:
. отримання практичного досвіду роботи в якості програміст-консультанта;
. поліпшення якості професійної підготовки;
. закріплення отриманих знань з загальних і спеціальних дисциплінах;
. перевірка вміння студентів користуватися персональним комп'ютером.
Широке охоплення галузей, з якими мені довелося стикатися на практиці, дозволив мені краще засвоїти вивчений теоретичний матеріал, отриманих на заняттях в коледжі.
Я освоїв деякі тонкощі застосування ПЗ на практиці, зрозумів, як працюють деякі програми, підпрограми, які мені були незрозумілі, усвідомив їх значимість в практичній діяльності.
Практична діяльність мені допомогла навчитися самостійно вирішувати певне коло завдань, що виникають в ході роботи програміста. Зокрема, я навчився складати деякі види програм. У процесі проходження практики мені довелося зіткнутися з нутрощами комп'ютера. У ході виконання Ганною роботи довелося консультуватися з наставником. Я ще раз переконався, що на практиці буде затребувана основна частина знань, отриманих мною на заняттях. Так само велику допомогу у вирішенні поставлених завдань зробила світова мережа Інтернет, в якій можна в даний час знайти безліч корисної інформації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1.Гагаріна, Л.Г., Кокорева, Є.В., Віснадул, Б.Д. Технологія розробки програмного забезпечення.- М .: ІД. «Форум»: ИНФРА-М, 2009. - 400 с.
2.Ларман, К. Застосування UML 2.0 і шаблонів проектування. Практичне керівництво.- ТОВ «І.Д. Вільямс », 2009. - 736 с.
1.Хімонін, Ю Збір і аналіз вимог до програмного продукту [Електронний ресурс] Режим доступу: ibtrans/Requirements.pdf
2. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://feip/2009/02/24/tema - 7i8.-modulnoe-programmirovanie-i - .. html
. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://alohatime/software_componentry.html