в іншій локальній базі (в іншому файлі), можливо знаходиться на іншій обчислювальній установці, відкритої і експлуатованої іншим користувачем.
Вирішення цієї задачі грунтується на підтримці сучасними «настільними» СУБД (MS Access, MS FoxPro, dBase та ін.) технології «об'єктів доступу до даних» - DАО [10].
При цьому слід зазначити, що під об'єктом розуміється інтеграція даних і методів, їх обробки в одне ціле (об'єкт), на чому ґрунтуються об'єктно-орієнтоване програмування та сучасні об'єктно-орієнтовані операційні середовища. Іншими словами, СУБД, що підтримують DАО, отримують можливість впроваджувати та оперувати в локальних базах об'єктами доступу до даних, фізично знаходяться в інших файлах, можливо на інших обчислювальних установках і під управлінням інших СУБД.
Технічно технологія DАО заснована на вже згадуваному протоколі ODBC, який прийнятий за стандарт доступу не тільки до даних на SQL-серверах клієнт-серверних систем, але і в якості стандарту доступу до будь даними під управлінням СУБД.
Безпосередньо для доступу до даних на основі протоколу ODBC використовуються спеціальні програмні компоненти, звані драйверами ODBC (ініціалізіруемих на тих установках, де знаходяться дані).
Схематично принцип і особливості доступу до зовнішніх баз даних на основі об'єктного скріплення ілюструються на рис. 1.
Рис. 1 - Принцип доступу до зовнішніх даних па основі ODBC
Перш за все, сучасні настільні СУБД забезпечують можливість прямого доступу до об'єктів (таблиць, запитам, формам) зовнішніх баз даних «своїх» форматів. Інакше кажучи, у відкриту в поточному сеансі роботи базу даних користувач має можливість вставити спеціальні посилання-об'єкти і оперувати з даними з іншої (зовнішньої, т. Е. Не відкривати спеціально в даному сеансі) бази даних.
Об'єкти із зовнішньої бази даних, вставлені в поточну базу даних, називаються пов'язаними і, як правило, мають спеціальні позначення для відмінності від внутрішніх об'єктів. При цьому слід підкреслити, що самі дані фізично у файл (файли) поточної бази даних не поміщаються, а залишаються у файлах своїх баз даних. У системний каталог поточної бази даних поміщаються всі необхідні для доступу відомості щодо пов'язаних об'єктах - внутрішнє ім'я і зовнішнє, т. Е. Істинне ім'я об'єкту в зовнішньому базі даних, повний шлях до файлу зовнішньої бази і т. П [11].
Пов'язані об'єкти для користувача нічим не відрізняються від внутрішніх об'єктів. Користувач може також відкривати пов'язані в зовнішніх базах таблиці даних, здійснювати пошук, зміна, видалення і додавання даних, будувати запити по таких таблиць і т. Д. Пов'язані об'єкти можна інтегрувати в схему внутрішньої бази даних, т е. Встановлювати зв'язки між внутрішніми і пов'язаними таблицями.
Технічно оперування пов'язаними об'єктами із зовнішніх баз даних «свого» формату мало відрізняється від оперування з даними з поточної бази даних.
Ядро СУБД при зверненні до даних пов'язаного об'єкта по системному каталогом поточної бази даних знаходить відомості про місце знаходження та інших параметрах відповідного файлу (файлів) зовнішньої бази даних і прозоро (т. е. невидимо для користувача) відкриває цей файл (файли). Далі звичайним порядком організовує в оперативній пам'яті буферизацію сторінок зовнішнього файлу даних для безпосередньо доступу і маніпулювання даними.
Слід також зауважити, що на основі можливостей багато режиму роботи з файлами даних сучасних операційних систем, з файлом зовнішньої бази даних, якщо він знаходиться на іншій обчислювальній установці, може в той же момент часу працювати і інший користувач, що й забезпечує колективну обробку загальних розподілених даних.
Подібний принцип побудови розподілених систем при великих обсягах даних в зв'язаних таблицях призведе до суттєвого збільшення трафіку мережі, так як по мережі постійно передаються навіть не набори даних, а сторінки файлів баз даних, що може призводити до пікових перевантажень мережі. Тому представлені схеми локальних баз даних зі взаємними пов'язаними об'єктами потребують подальшої ретельного опрацювання.
Не менш суттєвою проблемою є відсутність надійних механізмів безпеки даних та забезпечення обмежень цілісності. Спільна робота декількох користувачів з одними і тими ж даними забезпечується лише функціями операційної системи з одночасного доступу до файлу декількох додатків.
Аналогічним чином забезпечується доступ до даних, що знаходяться в базах даних найбільш поширених форматів інших СУБД, таких, наприклад, як бази даних СУБД FoxPro, dBASE [8].
При цьому доступ може забезпечуватися як безпосередньо ядром СУБД, так і спеціальними додатковими драйверами ISAM (Indexed Sequential Access Method), що входять, як правило, до складу комплекту СУБД.
Об'єктне зв'язування обмежується тільки без...