існу, так і якісну оцінку. Збільшення сум зобов'язань банку свідчить про зростання депозитної бази банку. При цьому також необхідно проаналізувати їх якісну структуру.
Чим вище частка зобов'язань перед клієнтами банку (підприємств та організацій) на довгостроковій основі, тим вище стабільна частина ресурсів комерційного банку, що позитивно впливає на його ліквідність і знижує його залежність від міжбанківських позик. Однак строкові депозити є дорожчими, що негативно впливає на рентабельність і прибутковість роботи банку, в той же час збільшення частки (понад 30%) банківських позик підвищує ризик незбалансованої ліквідності, оскільки посилюється залежність банку від зовнішніх джерел фінансування. Варто відзначити, що через дефіцит вільних коштів у суб'єктів господарювання частка МБК у структурі зобов'язань сягає 40-50%.
Висока частка залишків на рахунках клієнтів знижує стабільність ресурсної бази банку, збільшує потребу у високоліквідних активах, спонукає банк до посилення трансформації частини короткострокових ресурсів у більш довгострокові вкладення і цим загострює проблему ліквідності.
Аналіз окремих видів залучених ресурсів дає можливість конкретизувати способи підвищення ліквідності та прибутковості роботи банку [20]. Збільшення зобов'язань банку оцінюється позитивно, адже це свідчить про зростання суми кредитних ресурсів. Чим більше питома вага строкових депозитів, тим вище стабільна частина ресурсів комерційного банку. Це позитивно позначається на його ліквідності і зменшує залежність від міжбанківських кредитів.
1.3 Організаційне та інформаційне забезпечення аналізу зобов'язань банку
Організаційне забезпечення аналізу зобов'язань банку проводиться за допомогою створення фінансово-аналітичної служби в банку.
Метою створення такої служби в комерційному банку є підвищення ефективності його діяльності через прийняття обґрунтованих оперативних і стратегічних управлінських рішень. Це є визначальним моментом для розробки технології та організації аналітичного процесу в банку.
Завдання фінансово-аналітичної служби полягає у створенні адекватних потребам управління інформаційних потоків, які формують інформаційно-аналітичний простір (поле) банку і сприяють раціональної організації аналітичного процесу [9].
Опції фінансово-аналітичної служби банку полягають у:
зборі первинної інформації;
фіксації інформації, що надходить із зовнішнього середовища і з локальних баз даних (підрозділів) банку;
обробці та систематизації інформації;
аналізі та структуруванні отриманих даних;
формуванні звітів (вихідної управлінської інформації та баз даних) [2].
Організація діяльності фінансово-аналітичної служби залежить і від організаційної структури самого банку. У невеликому банку аналітичну роботу можна сконцентрувати в одному спеціалізованому структурному підрозділі (відділ аналізу). У банку з розгалуженою мережею філій і регіональних відділень доцільніше в такій спосіб організувати та аналітичну служби, створивши відділи аналізу в кожному окремому підрозділі. Такі відділи виконують, насамперед, конкретні завдання, що стоять перед філією або відділенням, відповідають за збір первинної аналітичної інформації і формування локальних баз даних. Паралельно в структурі головного банку функціонує фінансово-аналітична служба, завдання якої полягає в обгрунтуванні тих управлінських рішень, які приймаються на рівні всієї установи. Аналітичні відділи у філіях та відділеннях підпорядковуються як лінійному керівнику, так і керуючому всієї фінансово-аналітичною службою банку [4, 8, 22].
Джерелом нормативно-правової інформації аналізу зобов'язань банку є:
- Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України: затверджені Постановою Правління НБУ від 19.03.2003 № 124;
- Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368.
- Звітна фінансова інформація включає:
баланс і звіт про фінансові результати;
примітки до фінансових звітів: 13. Кошти клієнтів, 14. Боргові цінні папери, емітовані банком, 15. Нараховані витрати до оплати, 16. Інші зобов'язання.
- Звітна статистична інформація включає такі форми:
№ 1Д «Баланс» (щоденна);
№ 10 (місячна) «Оборотно-сальдовий баланс»;
№ 350Д (щоденна) «Звіт про суми і процентні ставки по де позитив»;
№360 (місячна) «Звіт про зобов'язання за залученими коштами (класифікація за секторами економіки);
№ 363 (місячна) «Звіт про цінні папери, емітовані банком, і залишки коштів за іншою заборго...
