адміністрації, деколи виникає питання, чи можна відносно місцевої адміністрації використовувати поняття виконавча влада raquo ;, що нерідко має місце в науковій літературі.
Господарюючий суб'єкт - це особа яка самостійно організовує свою діяльність і несе повну відповідальність за ризик виникає від його діяльності.
В умовах ринку розрізняють сферу виробництва і сферу обігу, тому всі господарюючі суб'єкти виступають у ролі і продавців і покупців.
Господарюючі суб'єкти можуть бути у формі:
домашніх господарств.
фірм.
держави.
Домашнє господарство - колектив осіб, які мають спільну власність, загальні доходи, спільно приймають рішення про витрати та наданні на ринок факторів виробництва.
Фірма - підприємство, яке витрачає ресурси з метою отримання прибутку. Таким чином, фірма - це будь-яке комерційне підприємство.
Держава - законодавчі та виконавчі органи, які створюють умови і приймають рішення, тим самим впливаючи на активність домогосподарств і фірм.
Господарюючий суб'єкт - індивідуальний підприємець, комерційна організація, а також некомерційна організація, що здійснює діяльність, що приносить їй дохід; юридична або фізична особа, що веде господарство від свого імені, здійснює економічні, господарські операції. Це здійснюють виробництво, реалізацію або придбання товарів, надання послуг і виконання робіт приватні, державні та інші підприємства, а також їх філії та представництва, акціонерні товариства та інші товариства, спілки, асоціації, концерни, міжгалузеві, регіональні та інші об'єднання підприємств, організації та установи, банки, товарні та фондові біржі, інвестиційні, пенсійні та інші фонди, інші об'єднання і громадяни, що займаються самостійною підприємницькою діяльністю.
Таким чином, господарюючий суб'єкт може виступати як індивідуум або їх група (асоціація). У першому випадку він проявляє себе через індивідуальну трудову діяльність, функціонування приватної фірми або на рівні домогосподарства; у другому - через спільну діяльність, партнерство, підприємницькі та інші структури, які відображують наявність як мінімум двох сфер економічної активності людини, таких як споживання кінцевих продуктів і послуг, матеріальне виробництво. Крім економічного інтересу господарюючий суб'єкт повинен володіти нормами права, моральних та етичних оцінок, вміти спілкуватися і проявляти ділову активність.
До господарюючих суб'єктів в загальноукраїнському класифікаторі організаційно-правових форм (ОКОПФ) відносяться будь-які юридичні особи, а також організації, що здійснюють свою діяльність без утворення юридичної особи, та індивідуальні підприємці.
. 2 Принципи системи взаємодії районної адміністрації та суб'єктів господарської діяльності
Взаємодія між муніципальним освітою і господарюючим суб'єктом має бути спрямоване на отримання фіксованого корисного результату. Дане взаємодія повинна володіти наявністю: істотних стійких зв'язків (відносин); певною організацією; синергетичність взаємодіючих елементів. Інтеграційна взаємодія прагне до досягнення ефективної акумуляції та використання ресурсів, комбінаторної вигоди, комплементарного ефекту і синергізму.
На рис.1 (с. 21) запропоновані «Умови взаємодії та наявності інтересів при стратегічному розвитку господарюючого суб'єкта та муніципального освіти». Збереження і успішний розвиток господарюючого суб'єкта здійснюється через досягнення матеріальних, вартісних і соціальних цілей, тобто випуску конкурентоспроможного продукту (стратегії зниження витрат і диференціації продукту) на основі отриманих інвестицій і високого рівня соціального забезпечення. У свою чергу соціально-економічний розвиток муніципального освіти також здійснюється за рахунок досягнення матеріальних, вартісних і соціальних цілей. Матеріальні цілі передбачають зниження вартості природних та ефективне використання людських ресурсів, економічні - спрямування бюджетних дотацій і залучення інвестицій в промисловість, муніципальне господарство і соціальну сферу і як наслідок зростання бюджетних надходжень від господарюючих суб'єктів та їх раціонального використання в соціальній сфері.
Функції економічної стратегії господарюючого суб'єкта спрямовані на підтримку конкурентоспроможності випускається їм продукції і діляться на реалізовані у зовнішньому середовищі: формування товарного асортименту; ціноутворення; взаємодії з господарюючими суб'єктами на ринках виробничих ресурсів; зниження трансакційних витрат; зовнішньоекономічна діяльність і на реалізовані у внутрішньому середовищі: зниження виробничих витрат, інвестиційна, інноваційна, мотивації персоналу.