иторської і депонентської заборгованості, за якими минув строк позовної давності, списують на фінансові результати господарської діяльності комерційної організації або збільшення доходів у некомерційної організації.
Відбивані в звітності суми за розрахунками з фінансовими, податковими органами, установами банків повинні бути погоджені з ними і тотожні. Залишення на балансі не відрегульовані сум за цими розрахунками не допускається.
Чи не відшкодовані втрати від стихійних лих списують за рішенням керівника організації за рахунок коштів резервного капіталу, або на фінансові результати звітного року організації (якщо в організації не утворюється резервний капітал, або коштів капіталу не достатньо).
З переходом до ринкових відносин змінилися підходи до постановки бухгалтерського обліку в організаціях. Від жорсткої регламентації облікового процесу з боку держави в минулому в даний час перейшли до розумного поєднання державного регулювання і самостійності організацій у постановці бухгалтерського обліку.
Сутність нових підходів до постановки бухгалтерського обліку полягає в основному в тому, що на основі встановлених державою загальних правил бухгалтерського обліку організації самостійно розробляють облікову політику для вирішення поставлених перед урахуванням завдань.
Обрана організацією облікова політика робить істотний вплив на величину показників собівартості продукції, прибутку, податків па прибуток, додану вартість та майно, показників фінансового стану організації.
Отже, облікова політика організації є важливим засобом формування величини основних показників діяльності організації, податкового планування, цінової політики. Без ознайомлення з обліковою політикою не можна здійснювати порівняльний аналіз показників діяльності організації за різні періоди і тим більше порівняльний аналіз різних організацій.
Облікова політика організації - це прийнята нею сукупність способів ведення бухгалтерського обліку (первинне спостереження, вартісне вимірювання, поточна угруповання і підсумкове узагальнення фактів господарської діяльності).
До способів ведення бухгалтерського обліку належать способи групування та оцінки фактів господарської діяльності, погашення вартості активів, організації документообігу, інвентаризації, способи застосування рахунків бухгалтерського обліку, системи регістрів бухгалтерського обліку, обробки інформації та інші відповідні способи і прийоми.
Облікова політика формується виходячи з встановлених ПБУ №1 (6) припущень і вимог.
Основи формування і розкриття облікової політики організації встановлені Положенням по бухгалтерському обліку Облікова політика організації .
Дане Положення поширюється:
в частині формування облікової політики - на всі організації незалежно від організаційно-правових форм;
в частині розкриття облікової політики - на організації, що публікують свою бухгалтерську звітність повністю або частково відповідно до законодавства Російської Федерації, установчих документів або за власною ініціативою.
Облікова політика організації формується головним бухгалтером (бухгалтером) організації і затверджується керівником організації.
При цьому затверджуються:
робочий план рахунків бухгалтерського обліку;
форми первинних облікових документів;
порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань організації;
методи оцінки активів і зобов'язань;
правила документообігу і технологія обробки облікової інформації;
порядок контролю за господарськими операціями;
При формуванні облікової політики організації по конкретному напрямку ведення та організації бухгалтерського обліку здійснюється вибір одного способу з декількох, що допускаються законодавством і нормативними актами з бухгалтерського обліку.
Прийнята організацією облікова політика підлягає оформленню відповідної організаційно-розпорядчою документацією (наказами, розпорядженнями і т.п.) організації.
Способи ведення бухгалтерського обліку, обрані організацією при формуванні облікової політики, застосовуються з першого січня року, наступного за роком затвердження відповідного організаційно-розпорядчого документа.
Новостворена організація оформляє обрану облікову політику до першої публікації бухгалтерської звітності, але не пізніше 90 днів з дня державної реєстрації. Прийнята такою організацією облікова політика вважається застосовуваної з дня набуття прав юридичної особи (державної реєстрації).