х вартостей, тобто при виробництві різних видів продукції. Основним видом загального індексу продуктивності праці є ціннісний.
На рівні народного господарства ціннісний індекс продуктивності праці характеризує зміна ставлення створеного національного доходу (у порівнянних цінах) до середньооблікової чисельності працівників сфери матеріального виробництва. Він застосовується практично у всіх галузях виробничої сфери для аналізу динаміки продуктивності праці на підприємстві, в галузі, групі галузей.
При аналізі продуктивності праці широко використовується індекс, що представляє співвідношення середньої вироблення в нормо-годинах у звітному періоді до базисного. Для ділянок роботи, на продукцію яких не встановлюються відпускні ціни, цей індекс основною.
Використання цього індексу можливо, якщо нормативна трудомісткість об'єктивно відображає суспільно необхідні витрати праці в конкретних виробничих умовах.
Найважливішим показником підвищення ефективності суспільного виробництва є скорочення витрат робочого часу або зменшення чисельності працюючих на один і той же обсяг робіт, т. е. відносна економія чисельності персоналу. В економічній практиці вона визначається як різниця між чисельністю персоналу після проведення заходів, що приводять до зростання продуктивності праці (T1=t1q1), і умовної чисельністю, отриманої в результаті ділення обсягу продукції після проведення заходів на вироблення продукції в одиницю часу до проведення (), т.е. T-, але w0 =, отже, =.
Таким чином, T-=T-. У статистиці визначити ступінь ефективності різних заходів, пов'язаних з технічним прогресом, у вигляді відносної економії чисельності працюючих або робочого часу дозволяє тільки агрегатний індекс продуктивності праці.
У агрегатному індексі продуктивності праці так само, як і в інших індексах якісних показників, вагами служить продукція звітного періоду. Отже, зі зміною звітного періоду змінюється і продукція, яка виступає в якості ваг. Такі індекси називаються індексами зі змінними вагами. У цих індексах асортиментні зрушення порушують взаємозв'язок між індексами планового завдання, виконання плану і динаміки, а також між базисними і коштовними індексами динаміки.
Аналіз динаміки та виконання плану підвищення продуктивності праці по групі підприємств (виробничих об'єднань), що випускають різнорідну продукцію, можливий допомогою агрегатного індексу, який розраховується двома методами: заводським і галузевим.
Індекс, що відображає вплив двох факторів - локального і структурного, називається індексом змінного складу.
Індекс постійного складу розраховується як відношення середньої вироблення у звітному періоді до середньої виробленню в базисному періоді в умовах розподілу відпрацьованого часу звітного періоду. Таким чином, при обчисленні індексу продуктивності праці постійного складу враховується зміна тільки рівня продуктивності праці, а питома вага робочого часу, витраченого на окремих ділянках роботи, приймається по структурі витрат робочого часу у звітному періоді.
Таким чином, можна зробити наступний висновок, що статистичне вивчення продуктивності праці відіграє величезну роль для подальшого розвитку організації.
Список літератури
1.Давидова Л.А. Статистика: Всі формули: Уч. сел. для вузів/М .: ТК Велбі, 2005 - 245с.
.Елісеева І.І. Статистика: Уч. для вузів - 2-е изд., испр. і доп.- СПТ .: ПИТЕР, 2010 г. - 416 с.
.Назаров М.Г. Статистика: Уч.-практичне сел./М.Г.Назаров, В.С. Варагін, Т.Б. Великанова та ін./Под ред. М.Г. Назарова - 2-е вид., Стереотип.- М .: КНОРУС, 2008 - 480 с.
.Сергеева І.І., Чекулін Т.А., Тимофєєва С.А. Статистика: Уч. для вузів - М .: ИД ФОРУМ, ИНФРА - М, 2009 г. - 272с.
.Сізова Т.М. Статистика: Уч. сел. для вузів/М .: ЮНИТИ? ДАНА, 2009 г.? 478 с.