ної психології, які не вирішуються, зокрема, загальною психологією, наприклад динаміка розвитку міжособистісних відносин в групах, сама природа спільної діяльності людей в групах і форма складається спілкування і взаємодії. У відношенні особистості у соціальній психології є своя власна точка зору на цю так звану кордон. А питання полягає в те, як конкретно діє особистість в різних реальних соціальних групах. Причому питання про те, як формуються мотиви, потреби, установки особистості, чому ті чи інші мотиви, потреби, установки сформувалися в даної особистості, якою мірою це залежить від групи, в якій ця особистість діє, вельми не простий. p> Отже, як ми бачимо, сфера власних інтересів соціальної психології проглядається чітко, що і дозволяє нам відмежувати її як від проблем соціології, так і від проблем загальної психології. Це не додає аргументів на користь більш точного виявлення статусу соціальної психології між двома вказаними дисциплінами, що, однак, не заважає визначенню областей дослідження. Проблеми визначення статусу вирішуються на Заході з принципово інших методологічних і теоретичних позицій. Представниками їх виступають французькі дослідники Р. Пенто і М. Гравітц. Вони обгрунтовують лінію цієї проблеми тим, що до виникнення соціальної психології були дві лінії розвитку проблематики особистості і суспільства. Психологія як би аналізувала природу людини, соціологія аналізувала природу суспільства. І, як наслідок, виникла самостійна наука - соціальна психологія, яка аналізує природу людини у відриві від природи суспільства. Однозначно тепер уже важко відшукати такого роду психологічну теорію, хоча багато з них, визнаючи факт впливу суспільства на людину, не знаходять конкретного рішення проблеми про способи цього впливу. Найімовірніше, що предмет соціальної психології і його статус у системі наук, розумінні ролі і завдань залежать від розуміння предметів як психології, так і соціології.
3. Завдання соціальної психології у суспільстві
На сьогоднішній день існують дві соціальні психології: одна - з більш В«соціологічною проблематикою В», інша - зВ« психологічної В»проблематикою [15]. Будь-яка подвійність породжує ряд незручностей. Вона може мати місце на початковому етапі розвитку, коли всі суперечки та дискусії сприяють найбільш повному і однозначного вирішення питання. Сьогодні ж соціальна психологія характеризується деякою невизначеністю свого становища в системі наук. Взяти хоча б соціально-психологічне знання, характеристикою якого є В«включеністьВ» в політичну і соціальну проблематику суспільства. Безсумнівно, це стосується в основному таких проблем соціальної психології, як психологічні характеристики великих соціальних груп, масових рухів і т.д. Але і при дослідженні малих груп області умов їх соціалізації так чи інакше пов'язані з конкретними завданнями, які вирішуються суспільством певного типу. Що стосується теоретичної частини цього соціально-психологічного знання, то, безумовно, тут проглядається вплив певної ідеологічної позиції, і, як наслідок, виникає проблема співвідношення класового і загальнолюдського змісту. Тут може виникнути завдання критичного аналізу зарубіжної соціальної психології (Теоретичних концепцій), методів і результатів досліджень. Так, більшість практично орієнтованих досліджень в соціальній психології було викликано до життя абсолютно конкретними потребами практики. Може виникнути також завдання ретельної обробки проблеми прикладного дослідження в соціальній психології. Очевидно, що спрямованість практичних рекомендацій і є та сфера, де соціальна психологія безпосередньо В«вторгаєтьсяВ» у суспільну життя. Цілком природно виникає питання про професійну соціально-психологічної етики і про формування особистісної позиції.
Існує думка, підтверджує вищесказане, - завдання перед соціальною психологією ставить саме суспільство, воно диктує їй проблеми.
Також це означає, що соціальний психолог повинен розуміти ці проблеми суспільства, вловлювати і усвідомлювати їх. Так звана соціальна чуйність повинна органічно вплітатися в розуміння сутності ідеологічної функції цієї наукової дисципліни.
Тут доречно торкнутися сфер додатки соціальної психології в сучасному суспільстві, адже її специфіка полягає не тільки в ідеологічній спрямованості, теорії та методології. Багато з явищ, таких як міжособистісні відносини, комунікативні процеси, лідерство, згуртованість, властиві будь-якому типу громадської організації. Однак виникають обставини, коли одні і ті ж явища, описані в традиційній соціальної психології, можуть набувати зовсім інший зміст. Здавалося б, процеси залишаються тими ж: люди спілкуються один з одним, у них формуються певні соціальні установки і т.д. Але найважливіше те, який зміст різних форм їх взаємодії, якого роду установки виникають по відношенню до певних суспільних явищ. Все це визначається змістом конкретних суспільних відносин, а це означає, що аналіз цих т...