й уряд було утворено 5 травня, друге - 24 липня, третє - 25 вересня 1917 За час своєї діяльності Тимчасовий уряд включив до свого складу ряд новостворених відомств: Міністерство праці (головною метою якого було примирення праці і капіталу, розвиток системи соціального страхування); Міністерство продовольства, унаследовавшее завдання Міністерства землеробства; Міністерство державного піклування, прийняло він функції благодійних органів.
У серпня 1917 р замість Синоду створено Міністерство у справах віросповідань, що діяло в рамках правового статусу церковних організацій (сформованого в серпні на церковному Соборі).
Для вироблення «загального плану організації народного господарства і праці, а також для вирішення законопроектів та загальних заходів з регулювання господарського життя» створені Економічна рада і Головний економічний комітет під головуванням Львова (з 36 місць 9 в ньому відводилося профспілкам). Положення про ці органу було прийнято у червні 1917
До складу Ради входили представники міністерств, громадських та наукових організацій, профспілок. Комітет складався з міністрів, що призначаються урядом. Особливі наради і комітети були зобов'язані керуватися постановами Ради. Функції Комітету: керівництво діяльністю всіх органів, що регулюють народне господарство, узгодження заходів у різних галузях народного господарства, об'єднання статистичної роботи.
Рада створювалася «для вироблення спільного плану організації народного господарства і праці, а також для вирішення законопроектів та загальних заходів з регулювання господарського життя».
Головний економічний комітет засновувався «для проведення окремими відомствами та установами всіх заходів щодо регулювання господарського життя країни» [2].
Для координації законотворчої діяльності міністерств Тимчасового уряду сформувало Юридична нараду.
При Юридичному нараді діяла Особлива комісія зі складання проекту Основних державних законів (під головуванням Н.І. Лазаревського і В.М. Гессена), що працювала над проектом конституції.
У Росії передбачалося заснувати президентську республіку з двопалатним парламентом. Комісія працювала в другій половині жовтня. (Після жовтневої революції члени Комісії допрацьовували проект Конституції Російської держави вже в Парижі в 1919 р).
У травні 1917 р прийнято нове Тимчасове положення про земських установах. Компетенція земських органів самоврядування значно розширювалася в порівнянні з Положенням 1890 Нагляд за земствами покладався на губернського комісара Тимчасового уряду. Міністерство внутрішніх справ стверджувало договори з приватними особами про пристрій ними земських споруд, про перебудову доріг і пристаней, про укладення позик під заставу земського майна. Виконавчим органом земств стала міліція. Органами влади на місцях були повітові земські збори, що складаються на три роки з голосних (представників) від сільської місцевості та міст. Знімався віковий ценз, від виборів відсторонялися військовослужбовці. Списки кандидатів підписувалися десятьма виборцями, цензу осілості не вимагалося. Контроль за виборами здійснював Сенат. Губернські земські збори вибиралися повітовими зборами.
Компетенція земств значно розширювалася: до їх відання були віднесені охорона праці, створення бірж праці і громадських майстерень, надання юридичної допомоги, усунення дорожнечу.
Після ліквідації на місцях дореволюційних органів управління (губернаторів, градоначальників, поліцмейстерів, земських начальників я ін.) основними органами місцевого управління стали губернські, міські та повітові комісари Тимчасового уряду і їх канцелярії. На початку березня обов'язки комісарів тимчасово були покладені на голів губернських і повітових земських управ і міських голів.
У березні Особлива нарада по місцевих реформ при Міністерстві внутрішніх справ розробило проект положення про комісарів, оприлюднене тільки в кінці вересня. Призначення комісарів здійснювалося за узгодженням з «комітетами громадських організацій», до складу яких входили представники земств, міських органів самоврядування, громадських організацій та спілок.
Комісари Тимчасового уряду були представниками влади на місцях, під їх контролем діяли волосні комітети.
Загальне керівництво земств здійснював Всеросійський Земський Союз, діяльність міських (і районних) дум і управ очолював Раду дум. Положення про «Всеросійському Земському Союзі» було прийнято у червні 1917 р Його діяльність полягала у здійсненні заходів, викликаних потребами общеземского характеру, війною та її наслідками. Для вирішення цих проблем Союз створював фабрично-заводські, торгові і кредитні підприємства. Союзу надавалися права з придбання ма...