йна, вступу в договори права подавати позови та вступати в зобов'язання. Він оперував засобами, що формуються за рахунок асигнувань земських зборів, приватних зборів, дотацій скарбниці, доходів самого Союзу.
Його органи: збори уповноважених, Головний комітет, ревізійна комісія.
У травні 1917 був прийнятий Закон «Про волосному земстві», що скасував всі інші волосні органи (комітети). На волосні земства покладалися обов'язки, раніше лежали на волосних правліннях і старшинах. До компетенції волосного земства увійшли наступні питання: про повинності і капіталах земства, здійснення пожежних і санітарних заходів, пристрій бірж праці [10].
Виконавчим органом стала волосна управа, вона ж замінила волосні продовольчі комітети. До компетенції волосний земської управи входило: скликання зборів, підготовка проектів рішень, оголошення постанов центральної влади, охорона порядку і продовольчі обов'язки.
Волостное земське зібрання складалося з волосних земських гласних, що обираються на три роки і працювали в ньому безоплатно. Повітове земське зібрання стверджувало угоди по відчуженню волосним земством нерухомості, встановлені ним збори, договори і позики.
У ході революції була розширена компетенція світових судів (судова система того періоду включала окружні суди, судові палати, в яких ліквідовувався інститут станових представників, мирових суддів і їх з'їзди). Найбільш важливі справи розглядалися у світових присутніх. У травні і червні 1917 р прийнято акти, якими встановлювалися нові цензи для суддів: для світових - середню освіту і трирічний стаж чиновника, для окружних - вищу освіту і певний стаж роботи в держапараті [3].
На самому початку революції (у березні) постановою уряду і з ініціативи Петроградської ради стали засновуватися тимчасові суди, що складалися з мирового судді і двох засідателів (робочого і солдата). До їх компетенції входили справи місцевого масштабу. Після липневих подій ці органи були скасовані.
У травні прийнятий Закон «Про тимчасове влаштування місцевого суду», що включив до складу світового суду дільничних і додаткових мирових суддів. Членів мирового суду обирали волосні земські збори і міські думи, їх список затверджувався мировим з'їздом.
У травні 1917 в країні відродилася система адміністративної юстиції: в повітах стали діяти адміністративні судді, в губерніях відкрилися адміністративні відділення окружних судів, адміністративно-судові функції були покладені на перший департамент?? ената.
У квітні 1917 р замість поліції була створена міліція, на яку покладалися функції з охорони громадського порядку, громадянської свободи, сприяння органам влади. Крім того, на міліцію були покладені додаткові функції щодо сприяння органам судового відомства і військовим органам. Міліція звітувала перед повітовими земськими та міськими управами, а через них - перед думами.
У Петрограді в липні створено Управління карного розшуку, підпорядковане прокурору окружного суду і контрольоване прокурором судової палати. Формування органів розшуку і дізнання здійснювалося в рамках систем загального суду та місцевого самоврядування з метою посилити за ними контроль громадськості і представницьких органів.
У компетенцію органів адміністративної юстиції входило вирішення конфліктів між державними органами і громадськими установами. У вересні в систему адміністративної юстиції були включені земельні та продовольчі комітети.
Земельні комітети на губернському, Земельні органи повітовому і волосному рівнях були утворені в квітні 1917 р Мета, поставлена ??перед ними, підготувати земельну реформу для її остаточного затвердження на Установчих зборах. У завдання земельних комітетів входив збір відомостей поземельним справах, нагляд за експлуатацією націоналізованих земель, врегулювання земельних спорів.
До компетенції Головного земельного комітету відносилися: узагальнення даних і складання проектів земельних реформ, керівництво місцевими комітетами, скасування в разі потреби їх рішень, скликання з'їздів земельних комітетів. Функції губернських і повітових комітетів - підготовка уявлень про перешкоди на шляху земельної реформи; обмеження дій приватних осіб, пов'язаних з безгосподарним володінням; розв'язання спорів про володінні [9].
Члени земельних комітетів обиралися земськими зборами, міськими думами, світовими з'їздами і складалися з членів повітових або волосних земельних комітетів, окружних судів, представників Міністерства фінансів і Міністерства землеробства. Повітові земельні комітети складалися з делегатів волостей, земств і міст, земельного агронома і статистика. Губернські комітети - з представників повітових комітетів, економічних відділів...