Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Місце системи стримувань і противаг в системі розподілу влади (досвід зарубіжних країн та Росії)

Реферат Місце системи стримувань і противаг в системі розподілу влади (досвід зарубіжних країн та Росії)





повноважень. Палата представників обирається на два роки. У Сенату немає встановленого терміну повноважень, тому його склад оновлюється кожні два роки на одну третину шляхом перевиборів. Президент обирається строком на чотири роки, а члени Верховного суду займають свої посади довічно.

Встановлення Конституцією різних джерел формування і термінів повноважень для носіїв законодавчої, виконавчої та судової влади повинно було, за думку засновників Основного Закону, привести до двох важливих результатів: забезпечити відповідні гілки влади певною самостійністю по відношенню один до одного і попередити одночасне оновлення їх складу, тобто домогтися стійкості і наступності у верхньому ешелоні американської федеральної державної машини.

По-третє, автори системи стримувань і противаг ставили своєю метою створити такий механізм, в рамках якого кожна з гілок влади мала б можливість нейтралізувати узурпаторські наміри іншої. Відповідно з цією ідеєю Конгрес отримав право відхиляти законопредложенія Президента (включаючи фінансові), які він може вносити через свою креатуру в палатах. Сенат може відхилити будь-яку кандидатуру, запропоновану Президентом для заняття будь-якої вищої федеральної посади, оскільки в силу процедури отримання ради та згоди необхідна кваліфікована більшість у дві третини голосів верхньої палати. Конгрес, нарешті, може залучити Президента до відповідальності в порядку імпічменту і усунути його з посади до закінчення терміну його повноважень.

Найважливішим конституційним засобом впливу Президента на Конгрес є відкладальне вето. Якщо Президент мотивованим посланням відмовляє у затвердженні законопроекту або резолюції, схвалених обома палатами Конгресу, то заперечення глави держави може бути подолане лише в тому випадку, якщо відповідні біллі або резолюції будуть повторно схвалені кваліфікованою більшістю обох палат (для затвердження биллей і резолюцій у звичайному порядку потрібно проста більшість обох палат).

Носій судової влади - Верховний суд - формується спільно Президентом і Конгресом. Члени Верховного суду призначаються Президентом за порадою і за згодою Сенату, тобто зі схвалення двох третин присутніх сенаторів при наявності кворуму. Формально Верховний суд засновується як вища апеляційна інстанція і як суд першої інстанції по певної категорії справ, перелік яких містився в ст. III Конституції. Фактично Конституція містила умови для наділення Верховного суду правом конституційного нагляду, що дозволяло йому обмежувати законодавчу діяльність Конгресу і нормотворча діяльність Президента. Дострокове усунення суддів Верховного суду з посади могло бути здійснено тільки відповідно до процедури імпічменту.

Слід взяти до уваги ту обставину, що в системі стримувань і противаг найбільш потужні засоби протидії були націлені на законодавчу гілку влади. Це знайшло своє вираження не тільки в тому антіконгрессістском інструментарії, який Конституція надала в розпорядження Президента і Верховного суду. У самому Конгресі верхня палата - призначуваний легіслатурами штатів Сенат - була зрівняна в правах з виборної Палатою представників, щоб стримати у разі необхідності її радикальні наміри. Подібні заходи, як уже було сказано, пояснювалися страхом засновників Конституції перед можливістю встановлення тиранічної диктатури народних зборів.

Створена Конституцією 1787 державна система являла собою результат часом суперечливих політичних та економічних тенденцій, практичного досвіду і теорій.

Навіть через півтора з гаком сторіччя критично мислячі американські вчені, політики, юристи не можуть дати однозначної відповіді на питання про систему стримувань і противаг: Що мало зрештою виникнути з цих напруг між свободою і владою, між суспільством і його інструментами правління? У відомому сенсі це політичний стиль, спосіб вирішення та розгляду державних справ, в якому будуть превалювати певного роду подвійності: прагматичний ідеалізм, консервативний лібералізм, впорядковане насильство і помірне обурення

Поєднання в системі стримувань і противаг таких суперечливих начал, як розділеність і єдність, при якому формально незалежні гілки влади були одночасно інтегральними частинами єдиного федерального Уряду, вражали уяву не лише сучасників Конституції, а й віддалених нащадків її засновників. Так, член Верховного суду Д. Джексон писав: ... в той час як Конституція розпорошує владу для кращого забезпечення волі, вона також припускає таку практику, яка інтегрує розділення влади в працездатний Уряд. Вона наказує створеним нею владі роздільність, але і взаємозалежність; автономію, а й взаємодія

Значний інтерес з погляду обґрунтування системи стримувань і противаг і її наступної еволюції представляють погляди А. Гамільтона на Верховний суд США і на всю американську систему...


Назад | сторінка 6 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Повноваження Президента Російської Федерації і його місце в системі органів ...
  • Реферат на тему: Порівняльно-правовий аналіз Верховного Суду Росії та Німеччини
  • Реферат на тему: Взаємодія з Президентом в системі органів державної влади
  • Реферат на тему: Роль Президента Російської Федерації в системі державної влади
  • Реферат на тему: Проблема об'єднання Вищого Арбітражного суду Російської Федерації і Вер ...