запірно-регулюючої арматури. На ділянках між вузловими камерами, тобто камерами у вузлах відгалужень, розміщуємо нерухомі опори, відстань між якими залежить від діаметру теплопроводу, типу компенсатора і способу прокладки теплових мереж [3. табл.4.7]. У кожній вузловій камері встановлюємо нерухому опору. На ділянці між двома нерухомими опорами передбачаємо компенсатор. Повороти траси тепломережі під кутом 90-130 ° використовуємо для самокомпенсации температурних подовжень, а в місцях поворотів під кутом більше 130 ° встановлюємо нерухомі опори.  
 У запроектованої теплової мережі використовуються сальникові компенсатори, які отримали широке застосування завдяки великій компенсує здібності, невеликим розмірам, економічності, малим витратам металу на виготовлення і вартості. Однак їх встановлення знижує експлуатаційну надійність, вони вимагають постійного спостереження і обслуговування. Основними недоліками є втрата рухливості при перекосах осей компенсаторів і трубопроводу і періодична заміна набивки сальників. 
  Камери теплових мереж можуть виконуватися із збірних бетонних та залізобетонних елементів, монолітними або з цегли. Їх габаритні розміри визначають з умови зручності та безпеки обслуговування та забезпечення нормативних відстаней між будівельними конструкціями та обладнанням [2, додаток 7, табл.3]. 
  На всіх відгалуженнях теплопроводів у камері встановлена ??отключающая арматура. Перехід на інший діаметр труб здійснений в межах камери. Висота камери обумовлена ??наявністю засувки на магістральному трубопроводі. Мінімальна висота камери - 2 м. З метою зменшення висоти камери й заглиблення теплових мереж засувки в камерах УТ10 і УТ4 встановлені під кутом 30 °. 
   11. Гідравлічний розрахунок водяних теплових мереж для зимового періоду 
   У завдання гідравлічного розрахунку входить визначення діаметрів теплопроводів, тиску в різних точках мережі і втрат тиску на ділянках. Останні встановлюють методом питомих втрат тиску на тертя і наведених довжин. У курсовому проекті питомі втрати тиску в магістральних трубопроводах приймаються в межах 30-80 Па/м, для відгалужень - по наявного тиску, але не більше 300 Па/м. 
  Гідравлічний розрахунок закритої системи теплопостачання виконується для подаючого теплопроводу, приймаючи діаметр зворотного теплопроводу і падіння тиску в ньому такими ж, як і в подаючому. 
  Розрахунок проводимо в наступній послідовності: 
 ) вибираємо на трасі теплових мереж розрахункову магістраль, найбільш протяжну і завантажену, що сполучає джерело теплоти з далекими споживачами; 
 ) розбиваємо теплову мережу на розрахункові ділянки, визначаємо згідно таблиці 8.1 пояснювальної записки розрахункові витрати теплоносія G d і вимірюємо по генплану довжини ділянок; 
 ) задавшись питомими втратами тиску на тертя R (30 - 80 Па/м), виходячи з витрат теплоносія на ділянках по номограммам, складеним для труб з коефіцієнтом еквівалентної шорсткості К е=0,5 мм, знаходимо діаметр теплопроводу, дійсні питомі втрати тиску на тертя і швидкість руху теплоносія, яка повинна бути в межах 0,58-3,5 м/с; 
				
				
				
				
			 ) визначивши діаметри розрахункових ділянок теплової мережі, розробляємо монтажну схему теплопроводів, розміщуючи по трасі запірну арматуру, нерухомі опори, компенсатори; 
 ) за монтажною схемою встановлюємо місцеві опори на розрахункових ділянках і знаходимо еквівалентну довжину l е місцевих опорів. Наведену довжину l ін розрахункової ділянки теплової мережі визначаємо як суму: 
   l пр=l + l е, м 
   де l - фактична довжина ділянки, м. 
 ) втрати тиску на розрахункових ділянках теплової мережі знаходимо як: 
  , Па 
  ) після чого обчислюємо сумарні втрати тиску в подаючому теплопроводі розрахункової магістралі; 
 ) відгалуження магістралі розраховуємо за перепад тисків в точці приєднання відгалуження до розрахункової магістралі. При цьому нев'язка між втратами тиску у відгалуженнях і розташовуваним тиском не повинна перевищувати 10%. 
  Розрахункова схема тепломережі представлена ??на малюнку 11.1, а розрахунок наведено в табліце11.1. 
   Таблиця 11.1 
  Гідравлічний розрахунок водяних теплових сетей№ уч.G d т/чD, ММД н xS, ММR, Па/МV м/Сl, МL е, МL пр, м? P, кПа? H, м ?? Н, мПрімечаніяОсновная магістраль1355,1350377х930,51,0143040,3470,314344,151,431,43 2565,8400426x7361,231707424487840,882,31 3705,9450478x7301,222050,9270,981270,813,13 4956,2450478x7561,62370102,7472, 726471,22,655,77 51057,6500529x7371,4532563,3388,314367,11,447,21 61234,3500529x7541,712801...