все ширше розкривається світ. . Він бачить різноманітні дії оточуючих його людей, і багато перш, ніж виявиться в змозі опанувати лежачими в їх основі знаннями і уміннями, всією складною технікою, забезпечують практичну ефективність дій, він вже по-своєму переживає ці дії, і діяльність, в них виявляється, повна для нього непереборної привабливості. Дитині чуже дуже багато з того, що в дійсності пов'язане з роллю матері, але він не може не бачити, як вся турбота, которою він оточений, виходить від неї і все його життя від неї залежить, - і як же дитині не хотіти бути таким всесильним істотою, яка піклується, опікає, карає, милує? Він, звичайно, не вміє лікувати, як лікар, йому невідомі всі секрети його латинської кухні, але йому відмінно відомо, що до слів лікаря особливо прислухаються, що його особливо чекають, коли хто-небудь в будинку хворий, чекаючи від нього допомоги, полегшення і порятунку, - так як дитині не хотіти опинитися в становищі людини, якого всі, навіть старші, дорослі, слухаються, який може допомогти, вилікувати, позбавити від болю, від страждань? Дитина, звичайно, не вміє керувати аеропланом, він не знає всієї складної техніки цієї справи, але як йому не знати в дні, коли вся країна вшановує льотчиків, які вчинили політ на Північний полюс, що льотчики - це люди, на яких зосереджено загальну увагу, що вони герої, що вся країна їх вшановуватиме, - як дитині не хотіти теж бути таким героєм і загальним улюбленцем? Дитина жваво відчуває привабливість того, що пов'язане з роллю, яку відіграють в житті і батьки, і лікар, і льотчик, і воїн, захищає батьківщину, і управляючий потягом машиніст. З контакту із зовнішнім світом у дитини зароджуються багатоманітні внутрішні спонуки, які безпосередній для нього привабливістю стимулюють її до дії. Ігрова дія - це і є дія, яка вчиняється чинності безпосереднього до того інтересу, не заради його специфічно утилітарного ефекту.
Перше положення, що визначає сутність гри, полягає в тому, що мотиви ігри полягають не в утилітарному ефекті і речовому результаті, які зазвичай дає дана дія в практичному неігровому плані, але й не в самій діяльності безвідносно до її результату, а в багатоманітних переживаннях, значущих для дитини, взагалі для граючого, сторін дійсності. Гра, як і всяка неігрова людська діяльність, мотивується ставленням до значимих для індивіда цілям. Але в неігровий діяльності значущість тієї або іншої мети буває дуже опосередкованою: в практичній, ділового життя людина може бути піднятий до дії, пряма мета якого за своїм власним внутрішнім змістом позбавлена ​​для індивіда значущості, в силу того, що допомогою цієї дії людина може обхідним шляхом досягти задоволення якихось своїх потреб, не пов'язаних безпосередньо з внутрішнім вмістом даної дії.
Мотиви ігрової діяльності відображають більш безпосереднє ставлення особистості до навколишнього; значимість тих чи інших її сторін переживається в ігровій діяльності на підставі більш безпосереднього відношення до їх власним внутрішнім змістом. В ігровій діяльності відпадає можливе в практичній діяльності людей розбіжність між мотивом і прямою метою дії суб'єкта. Грі чужа корислива казуїстика опосередкувань, в силу яких дія збуджується яким-небудь побічним його результатом, поза прямого відношення до предмета, на який воно спрямоване. У грі відбуваються лише дії, цілі яких значи ми для індивіда щодо їх власним внутрішнім змістом. У цьому основна особливість ігрової діяльності і в цьому її основна чарівність і лише з чарівністю вищих форм творчості порівнянна принадність.
З цієї вихідної особливістю гри щодо її мотивації пов'язана основна її особливість в способах ігрового действованія, або оперування.
Для здійснення в практичному плані тих дій, які дитина переносить у ігровий план, людство виробило в процесі розвитку науки і техніки необхідні для практичної ефективності складні способи їх здійснення. Оволодіння цією технікою, для адекватного застосування якої потрібні великі знання, складає завдання навчальної діяльності, включає спеціальну професійну підготовку. Ця техніка, недоступна дитині, виявляється по самому змістом гри і не потрібної для виконання ігрового дії, оскільки ігрова дія не прагне до речового результату і до утилітарному ефекту. Цим визначається друга - характерна - особливість гри; ігрову дію реалізує різноманітні мотиви специфічно людської діяльності, не будучи зв'язаним у здійсненні випливають з них цілей тими засобами або способами дії, якими ці дії здійснюються в неігровому практичному плані. В ігровій діяльності дії є скоріше виразними і семантичними актами, ніж оперативними прийомами. Вони повинні швидше виразити укладений у спонуканні, в мотиві сенс дії, ставлення його до мети, ніж реалізувати цю мету у вигляді речового результату. Така функція, призначення ігрової дії. У Відповідно до цієї функції дії в ігровому плані при його виконанн...