за розуміннях суднового Виконавця во время виконан ним службових обов язків и БУВ засуджений до 5 років вільного віслання та 5 рокам позбавлення виборчих прав з конфіскацією Всього майна, но по касації я БУВ засуджений только до 1 тісячі рублей штрафу- более засуджений НЕ був. »
Із матеріалів допиті Люботинського відділку Робоче - селянської міліції Управління НКВС по Харківській області. «Во время слідства встановлено, что Сова О.В. до революції МАВ до 30 га землі, цегляний завод та постійну робсилу батраків до 20 чоловік .. У 1930 году БУВ розкулаченій. «Будучи вороже налаштований проти існуючого ладу, вів серед колгоспників контрреволюційну агітацію і, вихваляючи старий капіталістичний лад, говорив: з колгоспів толку не буде, тому там уже люди голодні і налаштовані проти колгоспу, і колгосп розпадеться. Тепер народ мучиться, а не живе. Раніше все можна було дешево купити, а тепер немає нічого, і все дорого. Радянська влада пограбувала і забрала все майно. Намагаючись розкласти колгосп, говорив, що «передові люди колгоспу - це є гади. Все одно колгоспи розпадуться, і все, що в мене було відібрано, повернеться мені. »Вважаючи злочин Сови А.В. цілком доведеним, ухвалив: справу за обвинуваченням Сови А.В. подати на розгляд Особливої ??трійки при НКВС по Харківській області для заслуховування по 2 категоріям.
Майно розкуркуленого Олексія Кулика розпродалі, Будівлі забрали до створеня в селі колгоспу Ілліча, а будинок перенесли до центру селища під гуртожиток Караванський спиртзаводу. Стоїть ВІН и досі під №9.
Розпродалі и майно Пилипа свинарів, а его будинок превратилась в гуртожиток свінбазі, якові організувалі на его подвір ї.
Колгосп імені Ілліча Було організовано на подвір ї Певного. Всі его майно, свинарник, господарчі Будівлі, худорлявість, ставок конфісковано, а саму сім ю висіла, и вона безслідно зникло.
З хутора Яловенкового висіли наново Дмитра Івановича, Який «... своєю агітацією Робить великий Вплив на темну масу, має блізькі стосунки з куркульства, під вплива якіх зрівав Неодноразово Загальні збори, великий скупнік та продавець сільськогосподарчої продукції.
Жорсткий курс Із ЗАСТОСУВАННЯ сили относительно селян віклікав з боці останніх відчайдушній Опір. Було все: і протиправні Дії з боці партійніх и державних ОРГАНІВ, розорення НЕ лишь куркульськіх, середняцькіх, а подекуді даже незаможних господарств, и провокаційне розпалювання противостояние, ворожнечі на селі, и терорістічні активн у відповідь.
листопаду 1932 року Раднарком УРСР прийнять Постанову «Про заходь до Посилення хлібозаготівель». Ключовий среди НОВИХ репресивно ЗАХОДІВ були пункт своєї Дозвіл райвиконкомами передаваті в рахунок хлібозаготівель всі створені в Колгосп натуральні фонди - НАСІННЄВИЙ, фуражний, продовольчий, запровадження «натуральних штрафів», повернення розданого во время жнив авансового хліба.
Тетерська Ніна Вікторівна, донька очевидців Голодомору: Моя мати, Прозорова Марія Прокопівна, жила м. Свято Горська Донецької області. У сім ї Було 5 дітей, Марія булу найстаршому (1912 р.н ..) ЇЇ батько працював на заводі у Луганске. Сім я булу матеріально забезпечен, дітей віховувала бабуся. Колі до них дійшла звістка про голодомор, смороду усі були у відчаї. Альо їх містечко Було курортного и жах тихий подій частково пройшов Повз них. Рядові виконавці забирали у всех зерно, овочі, худорлявість, у сусідів забрали корову. У сім ї Марії такоже булу корова, та смороду встіглі ее сховаті. Через їх містечко проходило много людей. Які від голоду, були Ледь живі, пухлі. Смороду тікалі Із своих домівок у Донбас. Жахливо Було дивитись на тихий, Які ледве переставляючі ноги, падали та гінулі просто на очах. Ченці Свято Горська монастиря та деякі сім ї переховували біженців та допомагать Їм їжею, якові встіглі заховаті. Сім я Марії допомагать дітям біженців та сусідів молоком, періодічно змінюючі місце схованки корови .. Їх сім я не голодувала, тому коли біженці заходили до хати, мати Ніколи НЕ відмовляла у проханні переночуваті и дати поїсті, даже давала немного їжі людям у дорогу.
Висновок
голодомор український геноцид люботин
У своїй работе я розкрио маловідомі Сторінки історії міста Люботина в роки Голодомору 1932-1933р., досліділа свідчення очевідців цього ПЕРІОДУ та дійшла висновка, что Голодомор 1932-1933р.- це найстрашніша сторінка в истории українського народові.
Харківська область мала служити взірцем колектівізації, Їй ще дісталося сумна частка дива центром голодомору в Україні.
Голодомор в Україні, спрічіненій насільніцькою, форсованою колектівізацією, вертикаль власти, Якій населення України НЕ Бажан підкорятіся, розкуркулення з Виселення сі...