="justify"> ланка організованої злочинної групи (співтовариства).
Зазначені суб'єкти можуть спеціалізуватися як у певній сфері (наприклад, комерційні структури, торгівля), так і відносно певних соціальних груп населення.
Вимагання з суб'єктивної сторони характеризується певними психічними процесами. Ці процеси протікають в конкретній формі і за своїм змістом є цілісними, що охоплюють всю злочинну діяльність, спрямовану на отримання майнових благ шляхом вимагання. На противагу цьому, об'єктивна сторона вимагання сконструйована за типом усіченого складу. У разі якщо суб'єктивне ставлення винної особи також обмежити лише елементами об'єктивної сторони (його ставленням до вимогу і відповідному засобу примусу), то аналіз суб'єктивної сторони буде фрагментарним дослідженням лише частини цілісного психічного процесу. У результаті буде втрачена спрямованість цієї діяльності та її сенс.
Суб'єктивну сторону вимагання, як і будь-якого іншого суспільно-небезпечного діяння становлять вина, мотив і мета. Вина, винність особи у вчиненні вимагання несе в собі основне смислове навантаження в структурі суб'єктивної сторони вимагання. Варто відзначити, що вимагання здійснюється лише з прямим умислом. Під умислом тут розуміється:
. зміст здирницькі вимоги і те, що його задоволення буде безоплатним;
. відсутність прав на предмет злочину, тобто протиправність вимагання;
. здійснення впливу на тілесну недоторканність або здоров'я потерпілого і зміст загрози;
. те, яким шляхом виражається примус, поєднане з погрозою, факт доведення їх до відома потерпілого;
. сприйняття потерпілим загрози як об'єктивно здійсненною.
Тим самим особа усвідомлює небезпеку скоєного їм діяння для майнових інтересів, а також для зазначених благ особистості. Для практичної реалізації провини важливо встановити суб'єктивну сторону суспільно небезпечного діяння. Без встановлення дійсного змісту конкретної форми і ступеня провини неможливо правильне вирішення ряду питань: про визнання особи особливо небезпечним рецидивістом, про умовне засудження, застосуванні умовно-дострокового звільнення, амністії.
Варто відзначити, що мотив і мета будуть обов'язковими ознаками суб'єктивної сторони даного злочину. Корисливий мотив вимагання, пов'язаний з метою злочину, проявляється наступним чином: прагнення до задоволення корисливою пристрасті; прагнення до задоволення потреби в насильстві. У такому випадку мотивація вимагання базується на вихідній злочинної мети і конкретно спрямована на застосування насильства. У цьому змісті і говориться про злочинну спрямованості особистості вимагача. Однак треба знати й інше: мотив вимагання має подвійну підоснову: коли він є невід'ємною рисою вимагача, йде з нутрії, являє собою властивості даної особистості; коли він є агресивною реакцією на чуже майно. Корисливий мотив регулює спрямованість дій вимагача, а в процесі реалізації задумів відповідно мотивованих дій (вимагання) - прагнення до загрози насильством або насильства як такого. Звідси і зв'язок зі способами вимагання. Корисливий мотив вимагання - це рушійна сила даного злочину. Насильство ж або загроза насильством - спосіб вимагання.
Таким чином, суб'єктивну сторону вимагання слід розглядати розлого, з урахуванням фактично здійснюваних дій і їх цілі. Інтелектуальний момент повинен включати передбачення здирником можливих наслідків - майнової шкоди на стороні потерпілого внаслідок витребування у нього матеріальних благ.
Вольовий момент умислу при вимаганні характеризується бажанням, по-перше, примусити потерпілого до надання майнової вигоди за допомогою загрози або насильства і, по-друге, витягти таким шляхом майнову вигоду, тим самим заподіяти майнову шкоду потерпілому. У зв'язку з цим недостатньо обмежуватися зазначенням тільки на бажання довести до відома потерпілого майнове вимога, супроводжуване загрозою або насильством або вчинити злочинні дії, що утворюють об'єктивні ознаки цього злочину.
Глава 2. Кримінальна відповідальність за вимагання
2.1 Кваліфіковані і особливо кваліфіковані види вимагання
Конструкція кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак вимагання грунтується на принципі узагальнення основних кваліфікуючих ознак в статтях глави 21 КК РФ. У відповідності з цим принципом обтяжуючими вимагання служать обставини, що відносяться до групового способу вчинення злочину - групою осіб за попередньою змовою (п. Laquo; а ч.2 ст.163 КК РФ) або організованою групою (п. Laquo; а ч. З ст.163 КК РФ), до великого розміру предмета злочину (п. б ч. З ст.163 КК РФ). Виняток становить лише насильство, застосування якого при вимаганні пер...