м України встановлено, що, здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається цими ресурсами, здійснює по ним будь-які дії, що не суперечать закону і цілі його діяльності.
У разі створення нового підприємства статутний фонд розраховують виходячи з кошторису будівництва, вартості необхідного технологічного устаткування, а також розміру мінімальних нормативних запасів сировини, матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива, тари, інших виробничих запасів, незавершеного будівництва, витрат майбутніх періодів, готової продукції, товарів.
Статутний фонд комунального підприємства формується з внесків коштів та майна органом місцевого самоврядування, який є представником відповідної територіальної громади-власника. Майно комунального підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (для комунального комерційного підприємства) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
У господарських товариствах (акціонерних, з обмеженою та додатковою відповідальністю, повних, командитних) статутний фонд складається з внесків засновників та учасників. Внески можуть бути у вигляді майна, матеріальних цінностей, майнових прав, грошових коштів. Всі види вкладів оцінюються у грошовій формі і складають частку співвласників (засновників та учасників) у статутному фонді товариства.
Законодавством України передбачаються для господарських товариств мінімальні розміри статутного фонду, нижче яких державна реєстрація підприємства забороняється. Ці мінімальні розміри через інфляційні явища в економіці можуть час від часу змінюватися в законодавчому порядку [35].
Розмір статутного фонду підприємства в процесі його господарської діяльності може збільшуватися за рахунок додаткових внесків власників або отриманого прибутку, або зменшуватися.
Державним підприємствам можуть бути надані додаткові кошти за рахунок бюджету з метою здійснення єдиної державної технічної політики, створення фінансових передумов для регулювання структури суспільного виробництва, розвитку пріоритетних галузей економіки. Статутні фонди комунальних підприємств можуть бути збільшені за рахунок додаткових внесків відповідних органів місцевого самоврядування. Акціонерні товариства можуть додатково випустити акції, інші господарські товариства - збільшити суму внесків учасників до статутного фонду підприємства.
Прибуток підприємства є основним внутрішнім джерелом збільшення власних фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства не може бути стійким, якщо воно не отримує прибуток, що забезпечує необхідний приріст грошових ресурсів, насамперед для фінансування заходів, спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази виробництва та соціальної сфери. Якщо підприємство збиткове, це призводить до зменшення, проїдання фінансових ресурсів, насамперед статутного фонду.
Таким чином, власні фінансові ресурси торгового підприємства - це найдешевший джерело формування його активів, без яких неможливе функціонування підприємства. До власних джерел формування господарських засобів відносяться кошти статутного та пайового капіталу (кошти, внесені засновниками на момент реєстрації підприємства), додаткового і резервного капіталу, прибутку (отриманого за результатами діяльності). Власні фінансові ресурси забезпечують формування фінансових необоротних активів; фінансових інвестицій; оборотних активів та ін.
1.4 Позикові фінансові ресурси підприємства: форми, види і джерела залучення
Особливості та умови кругообігу основних і оборотних коштів зумовлюють потребу у формуванні певної частини фінансових ресурсів за рахунок позикових коштів. Для поповнення обігових коштів підприємства залучають короткострокові кредити (з терміном погашення до одного року), для фінансування капіталовкладень - середньострокові (від одного до трьох років) і довгострокові кредити (від трьох років).
Банківський кредит надається суб'єктам господарювання всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними з них є забезпеченість, повернення, терміновість, платність і цільова спрямованість. (Під банківським кредитом розуміються кошти, які надаються банком у позику клієнту для цільового використання на встановлений термін під певний відсоток [35, с.337]).
Забезпеченість кредиту означає наявність у банку права на захист своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.
Кредити можуть бути забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантованими (банками, фінансами чи майном третьої особи) або мати інше забезпечення (поручительство, свідоцтво страхової організації).
Повернення, терміновість і пл...
