Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Асортимент і органолептична оцінка якості чаю, що реалізується в роздрібній торговельній мережі м Коломна

Реферат Асортимент і органолептична оцінка якості чаю, що реалізується в роздрібній торговельній мережі м Коломна





ify"> країна походження товару;

фірма-виробник товару;

кількість товару.

До інформаційної фальсифікації відноситься також підробка сертифікату якості, митних документів, штрихового коду та ін. Виявляється така фальсифікація проведенням спеціальної експертизи, яка дозволяє виявити:

яким способом виготовлені друковані документи;

чи є підчистки, виправлення в документі;

чи є штриховий код на товарі підробленим і чи відповідає міститься в ньому інформація заявленому товару і його виробника та ін.

Проведення експертизи з метою встановлення терміну зберігання даного товару практично неможливо, оскільки до теперішнього часу такі дослідження в широкому масштабі не проводились і досі не виявлена ??залежність того чи іншого показника від тривалості зберігання чаю. [8]

При проведенні експертизи з метою контролю технологічних процесів виробництва того чи іншого виду чаю можна виявити їх прояви у вигляді тих чи інших виробничих.

2.2 Вимоги до органолептичними показниками чаю

чай асортимент органолептичний якість

Органолептичні показники чаю:

колір;

фортеця;

смак;

аромат;

піноутворення при заварюванні.

Колір і міцність настою багато споживачів чаю помиляються, вважаючи, що колір настою визначає його фортеця. Часто-густо під міцним чаєм подразумевают чайний настій темного кольору. Насправді фортеця чаю і темний колір настою - різні поняття.

Під фортецею чай розуміють ступінь концентрації розчинних речовин чайного листа в чайному настої: чим більше їх вийшло в настій, тим міцніше чай. Фортеця, отже, залежить насамперед від якості сухого чаю, а також від правил заварювання. Норма закладки чаю і час настоювання хоча також практично впливають на збільшення фортеці, але з принципової точки зору не пов'язані з нею: скільки не клади поганого чаю і скільки часу ні наполягай його - він все одно поганим залишиться, буде порожнім, несмачним, але темнофарбованим.

Багато типів і різновиди чаю, відрізняючись високою екстрактивністю, віддаючи великий відсоток розчинних речовин в настій, в той же час не дуже інтенсивно забарвлюють його. Такі всі жовті й зелені чаї, що дають світлий, жовтувато-зеленуватий настій, а також багато високі сорти червоних і чорних чаїв, що дають настій більш слабкою забарвлення, ніж низькі сорти того ж типу. Так, листові чаї Пігментується настій не настільки інтенсивно як ламані і дрібні. Правда, для більшості споживачів невідповідність кольору настою його фортеці у чорних чаїв буває менш помітно. Відбувається це через відсутність можливості порівняння різних сортів, а також через порушення правил заварки. [10]

Міцним настій стає при правильному заварюванні вже в перші 4 - 4,5 хвилини, а найбільш посилена пігментація відбувається через 8 - 10 хвилин після заварювання, бо до цього часу фортеця частково зменшується за рахунок випаровування ефірів і, отже, втрати настоєм найкращого смаку і аромату. Одночасно після 10 хвилин в настій виходять такі фракції, які погіршують його якість, псують його смак, додають чаю гіркоту. Зазвичай споживач вважає і гіркота показником фортеці чаю, хоча вона свідчить виключно про неправильне, жорсткому режимі заварювання. Отже, міцність чаю характеризується повнотою, насиченістю смаку та аромату, а не ступенем забарвлення настою або його гіркотою. Фортеця настою чаю може бути слабкою і хорошою. Вона може також практично відсутні або бути незначною. Настій слабкою фортеці може вийти зі свіжої заварки і бути результатом або слабкої концентрації екстрактивних речовин у хороших чаїв (коли для заварки взята велика доза сухого чаю), або результатом невисокої вихідної фортеці готового чаю (коли заварюється чай низьких сортів). Такий чай доброкачествен і в свіжому вигляді володіє слабким, але все ж помітним смаком і запахом. У першому випадку він буде слабо забарвлений (рідкий чай), у другому - більш інтенсивно, але в обох випадках він буде чаєм слабкої фортеці. Інша справа, коли слабкий настій є наслідком неодноразового заварювання (випитий чай). У такого чаю фортеця незначна (якщо вона зовсім не відсутня), і настій спить чаю абсолютно позбавлений смаку і водянистий, але за забарвленням може бути вельми темним, особливо якщо він залишався стояти декілька годин або був спеціально підігрітий на вогні. Найбільш різко темніє від підігрівання і кип'ятіння спитий зелений чай. Але фортеця такого чаю залишається незначною. Спитий чай не може бути доброякісним. Настоєм хорошою фортеці володіє всякий правильно заварений чай високих і середніх сортів, якщо у нього до...


Назад | сторінка 6 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Штучний інтелект: чи може машина бути розумною?
  • Реферат на тему: Харківська фортеця
  • Реферат на тему: Героїчна Брестська фортеця
  • Реферат на тему: Владивостоцька фортеця: історія і сучасність
  • Реферат на тему: Оборона Брестської фортеці