ак що внутрішній попит на власну продукцію ще довгий час не впаде.
друге, багато підприємств в силу нестабільності в світі зможуть експортувати продукцію військового призначення за кордон.
третє, на багатьох підприємствах можна ефективно провести конверсію виробництва. Як говорилося, та ж сама авіаційно-космічна промисловість, наприклад, здатна скласти потужну конкуренцію на міжнародному ринку цивільного літакобудування, особливо в міру створення спільних підприємств із зарубіжними фірмами.
четверте, військово-промисловий комплекс володіє колосальним запасом високих технологій. Якщо підприємства, що володіють такими технологіями, зуміють реалізувати свої можливості, вони займуть вигідне місце на світовому ринку.
Світова практика підказує, що будь-яка ринкова система спирається на три фундаментальних принципи: економічну свободу; економічні контактні відносини і характерні для ринку відносини власності.
Економічна свобода означає право вибору в тому, як вести справи в економічному житті.
Концепція економічних контактних відносин означає, що будь-які фізичні особи мають можливість брати один перед одним юридичні зобов'язання, що стосуються проведення економічних операцій. У здорової ринкової економіки правова система допомагає фізичним та юридичним особам укладати дієві і мають позовну силу угоди. Правова система в нормальних ринкових відносинах повинна приписувати процедуру укладання контрактів і визначати шляхи забезпечення їх виконання з відносно низькими витратами.
Відносини власності в ринковому механізмі означають, що індивід має невід'ємним правом володіти, управляти і розпоряджатися своєю власністю, будь то приватне майно або економічна структура. При ринковій системі найбільша частина майна в економіки належить фізичним особам або організаціям, які, у свою чергу, теж належать фізичним особам. У Росії ще недавно, на початку економічних реформ, державі належали більше 90% підприємств. Тому ключовим елементом переходу до нових відносин власності в Росії і є процес, роздержавлення, в ході якого державна власність стає переважно приватною власністю індивідуальних власників. Процес затвердження основних економічних свобод передбачає кілька умов. Перше полягає у ліквідації цінового контролю з тим, щоб приватні особи та організації отримали можливість торгівлі та інших операцій на довготривалій основі. Державне регулювання цін заперечує існування основний економічної свободи - свободи обміну і торгівлі. Як тільки контроль над цінами буде ослаблений, з'явиться можливість швидкого розвитку традиційних ринкових структур, таких, як валютні, фондові і товарні біржі.
Другим умовою можна вважати зменшення залежності діяльності підприємств від держави. Третя умова полягає в знятті бар'єрів у міжнародній торгівлі.
Створення правовий основи нової економіки вимагає більшого часу, ніж ліквідація цінового контролю.
Створення нової економіки в Росії вимагає розробки комерційного права, яке регулювало б використання та забезпечення виконання контрактів; проведення реформи фінансової системи, що включає розвиток і регламентування банківської системи та введення закону про банкрутство: розробки закону про компанії. Ця система виключно важлива для ефективного функціонування економіки. Чи не меншу роль, ніж закони, грає і налагоджена незалежна система судочинства, в обов'язки якої входить тлумачення законів та забезпечення їх виконання.
Процеси структурної перебудови, становлення нової економіки багатоваріантних. Світова практика підтверджує, що існують можливості використання ресурсів країни для захисту і збереження старих підприємств або для підтримання нових. Старі підприємства не зможуть вписатися в ринкову економіку без підтримки держави. При його допомозі старі структури отримають можливість подальшого розвитку, однак при цьому затримається перехід до нової, ефективної економічної системі. Якщо ж державна допомога старої промисловості буде фінансуватися за рахунок д ефіцітних бюджетних асигнувань або надання дешевих кредитів Центрального банку, кризові явища збережуться. p> Перші досліди країн ближнього і далекого зарубіжжя, які стали на шлях реформ, свідчать, що швидкі структурні перетворення призводять до швидкого відновленню економічного зростання та зниження інфляції. Польща, яка у 1990 році провела радикальні економічні реформи, вже практично досягла темпів економічного зростання, властивих періоду дореформеного розквіту. У державах Прибалтики сьогодні вже можна говорити про більш сприятливою економічної ситуації, ніж у тій же Болгарії, Румунії чи на Україні, де нова економіка будується повільно і важко.
Висновок
У даній роботі сконцентровано увагу на суперечливих проблемах, пов'язаних з забезпеченням науково-технічного прогресу в умовах формування нової економіки.
Науково-технічний прогрес у нових економічних ...