інформація нерідко дуже суперечлива і згодом може не підтвердитися, проте вона проте дає можливість слідчому намітити план огляду, приступити до побудови уявної моделі слу-чівшіх.
Пошукова діяльність в значній мірі залежить від ряду особистісних якостей і навичок слідчого, що забезпечують виділення саме тих об'єктів, які є носіями криміналістично значимої інформації: виділення картини минулого (злочинної події) по слідах, залишеним у сьогоденні. Пошукова діяльність реалізує прагнення слідчого до розкриття злочину.
Для слідчого повинно бути характерно вміння організувати надходження потрібної інформації, правильно систематизувати і аналізувати неї, відкидаючи непотрібне.
Спостережливість необхідна при будь-якому слідчому дії. За допомогою неї відшукується додаткова інформація, вона допомагає в дослідженні проблемної ситуації, будь то огляд місця події або допит свідка. Як зазначає К.К. Платонов, спостережливість є властивістю особистості, як здатність помічати в сприйманої малопомітні, але істотні для певної мети деталі як В«фігуриВ» на незначне тлі [9]. Спостережливість проявляється не тільки при вивченні зовнішності людей, а й при взаємодії слідчого з досліджуваним людиною. Для слідчого важливі, перш за все, такі компоненти досліджуваного людини, які говорять про його зовнішності, поведінці, внутрішній світ і найбільш значимі для слідства у справі. Крім того, спостережливість виражається в умінні помічати і зовнішні прояви внутрішнього світу людей, особливо проникати в їхні почуття, переживання, спонукання, мотиви і цілі, розпізнавати психічні властивості особистості, вгадувати психологічні мотиви дій і вчинків. Психологічна спостережливість у поєднанні з практичним досвідом слідчого і його знаннями є тим ключем, який відкриває В«душуВ» підозрюваного, свідка.
Зумовлює успіх спостереження, в кінцевому рахунку інтелект, який організовує цей процес за певним планом, встановлює потрібну черговість окремих етапів спостереження і використовує його результати. Спостереження як психічний процес і форма діяльності виробляє інтелектуальне якість - професійну спостережливість, що стає рисою особистості слідчого [10].
Для розкриття злочину і встановлення істини недостатньо простої реєстрації фактів. Щоб використовувати факти в якості доказів, потрібно знайти їм правильне пояснення, встановити їх причину, виявити всі зв'язки з розслідуваним подією. Правильне доказ є не що інше, як правильне встановлення зв'язків між явищами; неправильне доказ вигадував уявні зв'язку, а неспроможність до доказу зазвичай є результат незнання цих зв'язків і невміння їх розпізнати [11].
Таким чином, спостережливість слідчого має по перевазі пояснювальний характер. Саме це забезпечує проникнення в суть спостережуваного явища, пізнання його всіх юридично значущих властивостей. Таку наб людательность можна назвати проникливістю - якістю, яке дуже важливо для слідчого.
Психологічна спостережливість - необхідна передумова передбачення людської поведінки і управління ним у потрібних для слідчого цілях. Вона буває особливо важлива при виробництві тих слідчих дій, де джерелом доказової інформації виступають люди і вибір оптимальних тактичних прийомів цілком обумовлений їх психічними особливостями. Психологічна спостережливість необхідна слідчому і при проведенні інших заходів для правильної взаємодії з учасниками Розслідується-емого справи. Наприклад, вміння діагносціровать психічний стан обшукуваного полегшує пошуки захованих їм предметів [12].
Слід враховувати і ще один аспект психологічної спостережливості, дуже важливий для слідчого працівника. Потрібно вміти спостеріга-дати за самим собою, забезпечуючи самоконтроль, управління власною поведінкою і своєчасне виправлення допущених помилок.
Спостережливість - не природний дар, вона формується життєвою практикою, удосконалюється у професійній діяльності і потребує в повсякденному тренуванні.
При аналізі різних рівнів слідчої діяльності, утворюють її структуру, виділяється комунікативна сторона. Дослідження її структури, пізнання психологічних закономірностей спілкування в особливих умовах кримінально-процесуального регулювання дає можливість розробити рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності праці слідчого на цьому рівні. Комунікативний аспект у діяльності слідчого є одним з домінуючих, так як він, мабуть, у першу чергу повинен мати неабиякі здібності співрозмовника, який веде бесіду в особливо важких умовах.
Розглядаючи допит як бесіду і взаємодія двох людей, в силу правового регулювання їх діяльності можна визначити особливості рольової позиції кожного співрозмовника. Успішна взаємодія слідчого і допитуваного залежить від психологічного контакту між ними. Досвідчені слідчі інтуїтивно і усвідомлено змінюють різні параметри бесіди, застосовують ті чи інші тактичні прийоми залежно від індивідуальних особливостей особистості допитуваного.
Най...