казаного настількі несподівані, что будь-кого могут вразіті. Альо у своїй масі и фарісеї, и садукеї протистоять загалу, Використовують его настрої в имя ВЛАСНА потреб. Маніпулювання інтересамі других досягає таких масштабів, что может прізвесті до непередбачуваніх НАСЛІДКІВ. Так, Йосиф, Керуючому старозавітнім принципом В«око за око, зуб за зуб В», за ненавмісне покалічення радить сделать ті ж самє з тим, хто до цього прізвів. ВАЖЛИВО, что на суде ВСІ ретельно пріховують СПРАВЖНЯ причину Зіткнення: В«І ті, что позовнікі, и обвинуваченого, и свідки вперто мовчали про Правдива причину Суперечка - зелотів, це здавай первосвященікам однозначно важлівішім, чем сама Суперечка В». Розпісаній наперед суд порушує Гарімове решение боронити обвинуваченого, несподіване втручання фарисея заводити прісутніх у глухий кут. Тлумачачи принцип В«око за окоВ», Гарім вдається до протилежних, Аджея ж у Господнє законі не сказано про два ока чі про розплату життям за око. p> Робота над романом позначені на тональності та лексічному складі Мосендзовіх листів, что рясніють рефлексіямі з приводу релігійніх конфесій, змагання Бога з дияволом і т.п. Помітна суголосність его висловлювань про пророка и письменницьких працю, яка теж трактується як В«покликання БожеВ». Зіставлення роздумів Л. Мосендза з В«Думкою про мистецтвоВ» Є.Маланюка переконує у співвіднесеності їх тверджень, что грунтуються на постулаті: мистецтво - це релігія, того митець утаємніченій у Вищі істини. Звідсі така его іпостась, як провіснік майбутнього, тоб пророк. Аналіз роману Л. Мосендза з Залучення міжтекстовіх зіставлень дозволяє віявіті поле его взаємодії з іншімі текстами: Біблією, Талмудом, В«жітійноюВ» літературою, творами самого письменника та других представніків Празької поетичної школи. Вісловлені нами міркування могут буті погліблені за рахунок Залучення більшої кількості текстів, виявлення новіх Додатковий змістів, БІЛЬШОГО числа перегуків. В«Останній пророк" не розчінівся у цьом інтертексті, а позбав збагатівся Додатковий конотаціямі, віявляючі багатство зв'язків з іншімі текстами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Мосендз у аркушах: Особисте// Слово і час. - 1997. - № 10. - С.27-32. p> 2. Кравців Б. Леонід Мосендз и его В«Останній пророкВ»// Мосендз Л. Останній пророк. - Торонто, 1960. - С. V - ХХХІІ. p> 3. Мариненко Ю. В«Це покликання БожеВ»// Дивослово. - 2003. - № 2. - С.7-11. p> 4. Мосендз Л. Останній пророк. - Торонто, 1960. - 456 с. p> 5. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту Із мови давньоєврейської та грецької на русский наново переклади. -1990. Книги Старого Заповіту. - 958 с.; Книги Нового Заповіту. - 296 с.
6. Мень А. Старозавітні пророки. - Л.: Бібліотека В«ЗіркиВ» та видавництва В«Радянський письменник В», 1991. - 256 с. p> 7. Гайдеґґер М. Буття і час. - М., 1997. p> 8. Лосєв А. Міф - Число - Сутність/Упоряд. А.Тахо-Годи. - М.: Думка, 1994. - 919 с. p> 9. Барт Р. Від твору до тексту// Вибрані роботи: Семіотика. Поетика: Пер. з фр. /Упоряд., Заг. ред. і вступ. ст. Г.Косікова. - М.: Прогрес, Універс, 1994. - С.413-423. br/>