Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Проектування вихідного каскаду зв'язкового передавача з частотною модуляцією

Реферат Проектування вихідного каскаду зв'язкового передавача з частотною модуляцією





E бе доп

Допустиме значення зворотної напруги на емітерний перехід

4 , В

I до0 доп

Допустиме значення постійної складової колекторного струму

5 , А

I б0 доп

Допустиме значення постійної складової базового струму

1,0 , А

t п доп

Допустима температура переходів транзистора

200, В° C

R пк

Теплове опір перехід (кристал) - корпус

2,83, В° С/Вт

f Вў

Експериментальне значення верхньої частоти діапазону

80 , Мгц

До p

Коефіцієнт посилення по потужності

8,3 ... 25

h

Коефіцієнт корисного дії

60 ... 80,%

Е Вў до

Напруга колекторного живлення при експерименті

28, В

Схема включення з ОЕ


Перераховані в цій таблиці параметри, використовуються при розрахунку колекторної і базової ланцюгів транзистора.

Розрахунок колекторної ланцюга можна проводити незалежно від схеми включення транзистора, а вхідний - роздільно для схем з ОЕ або з ПРО. У нашому випадку, для кінцевого каскаду обрана однотактна схема ГВВ, а схема включення транзистора - схема з ОЕ.


3.2. Розрахунок колекторної ланцюга


Для сучасних потужних біполярних транзисторів, як правило, обмовляється номінальне напруга колекторного живлення Е к.п . У нашому випадку по технічним завданням харчування передавача здійснюється від мережі 220 В 50 Гц, тобто немає обмежень по живлячої напруги. Оскільки напруга Е к.п не задано то в потужному каскаді визначимо його виходячи з допустимого Е до доп яке дорівнює 28 В ( см . таблицю 3.1) . За технічним завданням наш зв'язковий передавач повинен видавати в навантаження потужність 6 Вт, а вибраний транзистор 2Т951А може забезпечити вихідну потужність порядку 15 Вт. Тому враховуючи ту обставину, що транзистор завідомо недовикористовується за потужністю то доцільно знизити Е до max на 20 ... 30% по відношенню до допустимого значення, що значно підвищує надійність його роботи, хоча й трохи знижує ККД і К р , а також збільшує рассеиваемую на ньому потужність. Оскільки при виборі живлячої напруги бажано дотримуватися стандартного ряду живлять напруг: 3, 4, 5, 6, 9, 12, 15, 20, 24; 27; 30; 48; 60; 80 то виберемо Е до п = 20 В, що відповідає 28,75%-ому заниження Е до max щодо Е до доп .

Далі розрахунок будемо вести виходячи з номінальної потужності Р 1ном при роботі транзистора в граничному режимі, оскільки граничний режим можна вважати оптимальним на низьких і середніх частотах (максимальний ККД досягається тільки в граничному режимі), а також враховуючи, що транзистор працюватиме в лінійному режимі з кутом відсічення q = 90 В° (вибираємо такий режим), а схема кінцевого каскаду передавача буде будуватися по однотактній схемою ГВВ. Для розрахунку колекторної ланцюга скористаємося методикою запропонованої в [5] стор 109 - 111. Відзначимо також, що розрахунок необхідно вести за найгіршим нагоди , тобто підставляти в розрахункові співвідношення значення входять до них величин (див. таблицю 3.1) при яких забезпечуються найгірші умови.

1. Величина амплітуди першої гармоніки напруги на колекторі U к1 визначається формулою:

(3.2.1)

де Е до - Напруга живлення, r нас - опір насичення, a 1 (q) - коефіцієнт розкладання косинусоїдального імпульсу, кут відсічення q = 90 В°, Р 1 - номінальна потужність каскаду. Для розрахунку підставимо Е до , зменшене щодо напруги джерела живлення Е п на 5В, що може бути пов'язано з втратами по постійному струму в блокувальному дросселе, а вихідну коливальну потужність передавача з запасом, тобто

Р 1 ном . = Р 1 Г— 1,25 = 6 Г— 1,25 = 7,5 Вт

Підставляючи чисельні значення в (3.2.1), отримуємо

В 

При цьому коефіцієнт використання напруги живлення становить:

В 

2. Максимальний напруга на колекторі не повинно перевищувати допустимого (Uке.доп. = 60 В):

(3.2.2)

3. Амплітуда першої гармоніки колекторного струму визначається виразом:

(3.2.3)

Підставляючи в (3.2.2) чисельні зна...


Назад | сторінка 6 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розрахунок колекторного двигуна постійного струму малої потужності
  • Реферат на тему: Розрахунок вторинного джерела живлення і підсилювального каскаду
  • Реферат на тему: Стабілізатори постійної напруги та струму
  • Реферат на тему: Вимірювання основних електричних величин: напруги, струму, потужності, енер ...
  • Реферат на тему: Розрахунок електричного кола постійного струму і напруги