х поєднанням.  
  15. Гематурія екстраурінального походження  
   Слід також врахувати можливість появи гематурії екстраурінального походження. Йдеться про попаданні крові в сечу не з нирки і сечовивідних шляхів, а з інших органів, а також ззовні. До екстраурінальним причин слід віднести: 
  - симуляційні гематурию: 
  а) кров додається в сечу вже після сечовипускання з нанесеною симулянтом рани на пальці, губі, мошонці і т.д.; 
  б) кров вводиться в сечовий міхур через катетер до сечовипускання; 
  в) стороннім предметом травмується слизова уретри до сечовипускання); 
  г) сеча симулянта змішується з сечею пацієнта, страждаючого патологією, що виявляється гематурією; 
  - гематурию генітального походження: 
  а) здача аналізу сечі в період менструації, а також за день або протягом 3-4 днів після її закінчення; 
  б) кровомазання при пухлинах матки, піхви, атрофічних кольпітах; 
  в) формування міхурово-маточного співустя (пухлинне, травматичне); 
  г) збереження менструації з десквамацією функціонального шару слизової шийки матки при ампутації матки; 
  д) гематурія вагітних; 
  - гематурию ректального походження 
  а) кровотеча з гемороїдального вузла; 
  б) кровотеча з анальної тріщини; 
  в) рак прямої кишки; 
				
				
				
				
			  р) хронічний проктосигмоїдит з відкриттям свища в періанальної області або міхурово-ректального співустя (характерно для жінок). 
  Гематурія вагітних 
  При скрининговом обстеженні вагітних жінок гематурія спостерігається в 20% випадків. При цьому в 53% випадків вона виявляється до 32-го тижня вагітності. Її поява може стати фактором ризику розвитку ускладнень в пологах. 
  Посткоитальная гематурія 
  Можливі також випадки посткоїтальной гематурії, що виникає при здачі аналізу сечі після статевого акта. До такого різновиду гематурії слід віднести і гематурію, спостережувану після введення в уретру чужорідних предметів для порушення. Нами спостерігалося четверо обстежених, у двох з яких виявлялася ерітроцітурія в кількості 4-8 в полі зору після коїтусу. У двох випадках ерітроцітурія з'являлася після введення чужорідних тіл в уретру, причому в одному випадку спостерігалася макрогематурія. Можна припустити, що дана причина гематурії над є рідкісною, проте в силу своєї делікатності рідко розглядається при проведенні диференціальної діагностики. 
  Як правило, посткоїтальна гематурія поєднується з гемоспермія. Можлива ізольована гемоспермія та ізольована посткоїтальна гематурія. Остання є вкрай рідкісним варіантом. Описано варіанти ізольованою посткоїтальной гематурії, обумовлений поліпом уретри. Поєднана посткоїтальна гематурія і гемоспермія у молодих чоловіків в більшості випадків обумовлена ​​наявністю доброякісної папілярної аденоми, у літніх - раку простати. Ізольована гемоспермія в 40% випадків обумовлена ​​інфекцією простати, також зустрічається злоякісна пухлина, в деяких випадках причину її встановити не вдається. 
   16. Гемоглобинурия  
   Гемоглобинурия спостерігається при гемолітичних анеміях у випадку розвитку внутрішньосудинного гемолізу. Гострий внутрішньосудинний гемоліз розвивається при токсичних впливах гемолітичних отрут (отрута гадюки, оцтова кислота та ін), інфузіях гіпертонічних або гіпотонічних розчинів, сепсисі, травмах (краш-синдром). У перші години сеча має червоний або рожевий колір, а в подальшому набуває коричнюватий або чорний відтінок (гемосідерінурія). При мікроскопії осаду ерітроцітуріі звичайно не спостерігається. Можливі випадки пароксизмальних Гемоглобинурия - пароксизмальна холодова гемоглобінурія і пароксизмальна нічнагемоглобінурія (хвороба Маркіафави-Мікеле). 
  Таким чином широкий спектр патологічних станів, здатних викликати гематурію, вимагає детального діагностичного пошуку із залученням фахівців урологічного та нефрологічного профілів. 
  Найбільш частими помилками при дослідженні гематурії є наступні: 
  Відсутність пошуку причин гематурії (у 92% випадків - власні дані). 
  Неправильне трактування причини гематурії (хронічний пієлонефрит, відсутність трактування). 
  Відмова від ендоскопічного дослідження (цистоскопія, Уретероскопія). 
  Відмова від проведення ниркової нефробіопсія при ймовірному діагнозі хронічного гломерулонефриту (12% відмов - власні дані). 
  Проведення вузького скринінгового пошуку. 
  У разі неможливості дообстеження пацієнта з гематурією в тому лікувально-профілактичному закладі, в якому ви працюєте, хворий повинен бути обов'язково спрямований до спеціалісту, котрий володіє широким спект діагностичних можливостей. 
    Література  
  1. Нефроло гія. Ключі до важкого діагнозу/М.М.Батюшін - Еліста: закричу НВП В«ДжанагарВ», 2007. 
  2. Нефрологія. Основи діагностики/За ред. дрохв. В. П. Терентьєва. (Сер...