емпів зростання населення і співвідношення працюючих і пенсіонерів. Діяла до 2002 р. пенсійна модель грунтувалася на тому, що внески, що збираються з нині працюючих, перерозподілялися серед нинішніх пенсіонерів. При встановленому в Росії тариф пенсійних зборів (28%) для забезпечення встановленого законом розміру при мінімальному виробленому стажі (20 років у жінок і 25 - чоловіків) у розмірі 55% від середньомісячного заробітку для забезпечення виплат одному пенсіонерові потрібно внески двох працюючих.
За статистичними даними, населення країни старіє: стає все більше пенсіонерів і все менше працюючих. Динаміка відносини зайнятості працездатного населення і пенсіонерів в РФ в 1995-2007-і рр.. представлена ​​в Таблиці 1.
До кінця 2000р. У РФ чисельність пенсіонерів становила 38,55 млн. осіб, або 26,5% чисельності постійного населення країни, зараз в Росії близько 37 млн. пенсіонерів, складових четверту частину населення. Наведені статистичні дані свідчать про те, що чисельність зайнятих в економіці за період з 1992р. Зменшилася на 13,6% (9,6 млн. чоловік), а чисельність пенсіонерів при цьому зросла на 9,4%. У результаті цього навантаження пенсійну системи на економічну систему зайнятого населення зросла на третину - з 46 пенсіонерів на 100 осіб зайнятих у народному господарстві на початку перехідного періоду до 62 пенсіонерів до початку XXI в. p> Вже сьогодні на одного пенсіонера припадає менше двох працюючих - півтора (або три працюють на двох пенсіонерів). До того ж не всі працездатні росіяни працюють за наймом і, отже, не всі платять внески до пенсійної системи. З 63 млн. працюючих тільки 49,8 млн. є найманими працівниками і платять близько 400 млрд. рублів страхових внесків на рік. Інші 13 млрд. осіб належать до самойзанятій населенню та внесків платять всього близько 4 млрд. рублів. У підсумку за вирахуванням їх на одного пенсіонера фактично доводиться 1,28 працюючого. Чого природно, вкрай недостатньо для забезпечення необхідного обсягу надходжень. Через несприятливої вЂ‹вЂ‹зміни співвідношення працюючих і пенсіонерів рівень пенсій в Росії так низький, а пенсійний тариф так високий по порівняно з іншими країнами [6, С. 56].
Проблема пенсійного віку в умовах переходу до ринкової економіки перебуває під впливом двох суперечливих чинників.
З одного боку, збільшення безробіття вимагає зниження пенсійного віку як передумови звільнення робочих місць старшими віковими групами працівників на користь молодих, з іншого - старіння населення і збільшення В«навантаженняВ» на покоління працюючих у зв'язку з переважанням частки пенсіонерів передбачає підвищення пенсійного віку.
Розпочати пенсійну реформу не пізніше січня 2002р. Вимагало в чому політичний календар. У кінці 2001р. Ще була можливість виробити якийсь компроміс з приводу реформування пенсійної системи. З 2002р. Багато політичних сил почали готувати думську виборчу компанію 2003р. І оскільки значна частина з них будувала свою обіцянку з виборцями на пенсійній тематиці, тоді домовитися з ними було б важко. У підсумку, якщо б почали в 2002р., Мінімум три роки було б втрачено [2, С. 127].
2.2 Основні цілі та завдання пенсійної реформи
Пенсійна реформа спрямована на зміну існуючої розподільний система нарахувань пенсій шляхом доповнення її накопичувальної частиною і персоніфікованим обліком страхових зобов'язань держав перед своїми громадянами.
Основною метою реформи є досягнення довгострокової фінансової збалансованості пенсійної системи, підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян та формування стабільного джерела додаткових доходів у соціальну сферу.
Основним завданням пенсійної реформи є створення пенсійної системи, яка забезпечувала б своєчасну виплату заробітних пенсій нин ешнім пенсіонерам і гарантувала б забезпечену старість молодому поколінню громадян.
А для цього необхідно підвищити доходи пенсійної системи, з яких виробляються і будуть в Надалі виробляється пенсійні виплати. Для підвищення цих доходів, які складаються з відрахувань, вироблених страхувальниками (роботодавцями) за кожну застраховану особу (працівника), необхідно, у свою чергу, вирішити наступні завдання:
1. вивести приховані частини зарплат з тіні і збільшити за рахунок цього надходження коштів для виплати пенсій сьогоднішнім пенсіонерам. З урахуванням розмірів прихованої частини зарплати тут можливий зростання в 2-2,5 рази. І це дає підставу прогнозувати таке ж зростання пенсій, природно, за умови пророкує отримання доходів.
2. створити стимули для працюючих до повної сплати внесків з усього обсягу своїх доходів. А для цього став необхідністю відмова від старої системи обліку пенсійний прав (по стажу роботи і за розміром заробітку за два останні роки), оскільки він не повністю враховує внесок кожної людини у доходи пенсійної системи.
3. забезпечити прозорість пенсійної системи. Зобов'язання держави перед гр...