p>
C
100
80
45
10
4
3
10
20
15
Якщо ми розділимо граничну корисність на ціну, то виявимо, що зважені граничні корисності (МП/Р) у цих продуктів не рівні. У блага А гранична корисність дорівнює 10, у блага В - 20, у
З -15. Очевидно, що розподіл наших грошових коштів не оптимально, так як благо У приносить нам найбільшу корисність. Тому ми можемо перерозподілити наш бюджет таким чином, щоб отримувати блага У більше, а блага А - менше. <В
У нашому випадку слід відмовитися від останнього екземпляра блага А. Таким чином, ми заощадимо 10 дол На них можна купити дві з половиною частини блага В, що принесе нам задоволення величиною в 200 утиліт (від блага В) мінус 100 утиліт (від зменшення споживання блага А), разом - 100 утиліт. Такий перерозподіл призведе до того, що гранична корисність блага А буде підвищуватися, а гранична корисність блага В - знижуватися. Перерозподіляючи наш дохід, таким чином, ми постараємося досягти ситуації, за якої наші зважені граничні корисності будуть рівні, наприклад, як в табл.2. У цій точці споживач досягає положення рівноваги.
В
Благо
MU
P
MP/P
A
B
C
150
60
45
10
4
3
15
15
15
Таблиця 2 Положення рівноваги споживача
В В В В
1.4 Споживчий набір і бюджетне обмеження
По суті, теорія поведінки споживача - це теорія споживчого вибору. У викладеної вище моделі поведінки споживача були сформульовані найважливіші принципи цього вибору. Надалі ми розглянемо деякі положення цієї теорії більш докладно. Зокрема, зупинимося на понятті бюджетного обмеження і споживчого набору.
Бюджетне обмеження - Це обмеження при виборі споживачем комбінацій благ, яке визначається доходом споживача і цінами благ.
Споживчий набір являє собою комбінацію доступних споживачеві товарів і послуг при його бюджетному обмеженні.
Наприклад, Денис має 120 руб. на тиждень на свої особисті витрати. Припустимо, що на ці гроші він зазвичай купує біл...