Залежно від вираженості кровотечі загальний стан хворого може змінюватися в широких межах, від незначного
нездужання і слабкість до вкрай важкого стану при профуз-ном кровотечі. У початковому періоді кровотечі у хворого може бути непритомний стан з короткочасною втратою свідомості, що обумовлено різким падінням артеріального тиску. У Надалі з'являються слабкість, серцебиття, нудота, запаморочення, холодний липкий піт, блідість шкірних покривів. Кровотеча зі шлунково-кишкового тракту проявляється кривавою блювотою або блювотою кольору кавової гущі, а також наявністю дегтеобразного стільця в результаті пасажу вилилась крові по кишечнику. Кров під впливом соляної кислоти шлункового соку розкладається, що надає калових мас дегтеобразного забарвлення. За певних обставинах блювоти може не бути, проте кал завжди набуває дегтеобразного забарвлення. При дуже сильній кровотечі з прямої кишки іноді може виділятися майже незмінена кров. У разі необільного кровотечі хворі протягом деякого часу можуть відчувати себе відносно задовільно, відзначаючи баріться стілець, і не звертаються до лікаря. Але в будь-який момент кровотеча може відновитися або посилитися, що представляє реальну загрозу для життя пацієнта.
При появі блювоти зі слідами крові, виявленні темного або дегтеобразного стільця необхідні термінове звернення до лікаря і госпіталізація в стаціонар. Слід зазначити, що при прийомі активованого вугілля, викалина, чорниці також може відзначатися темний стілець, на що треба звертати увагу лікаря. Тільки ендоскопічне дослідження (Фиброгастроскопия, колоноскопія) дозволяє впевнено виключити кровотеча. p> Виділення червоної крові з прямої кишки при дефекації або прожилки крові в калі свідчать про кровотечу з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (частіше з прямої або сигмовидної кишки). Найбільш часто виділення червоної крові при дефекації супроводжують хронічний геморой і анальну тріщину. Кровотеча при цьому зазвичай убоге, загальний стан хворого не страждає. Для виключення інших причин кровотечі (Поліп, виразка, дивертикул, пухлина тощо) необхідно обов'язкове обстеження всієї товстої кишки (ректоскопія, колоноскопія, іригоскопія).
Лігатурний свищ - свищ післяопераційного рубця з мізерним серозно-гнійним виділенням, що виникає внаслідок запального процесу навколо нерассасивающіеся лігатури (частіше шовкової нитки). Після будь-якого оперативного втручання з застосуванням нерассасивающіеся шовного матеріалу в результаті інфікування або реакції відторгнення можливий розвиток запального процесу навколо ниток. При цьому утворилися мікроабсцеси прориваються на поверхню шкіри у вигляді свищів, які можуть відкриватися через тривалий час (до декількох років) після операції. Можливо мимовільне відходження лігатури, після чого свищ швидко закривається. В іншому випадку перебіг захворювання тривале. Іноді для видалення лігатур потрібне оперативне втручання.
При появі болю, ущільнення в област...