овнішніх ринках очікувати не варто. Більше того, важелі управління економікою регіону опиняються за його межами в руках власників інвестованого капіталу.
При формуванні конкурентної стратегії регіону, необхідно природні конкурентні переваги закладати в основу формування штучних переваг. На їх основі регіональні компанії здатні самостійно генерувати ланцюжка створення вартості . Ланцюжки будуть включати такі елементи, беруть участь у створенні доданої вартості та формуванні виробничі кластерів:
1. предмет праці (сировина та природні ресурси);
2. кадри (кількість і кваліфікація трудових ресурсів);
3. засоби праці (ОПФ, нерухомість, оборотний капітал);
4. транспорт і логістика (Транспортна інфраструктура, логістика);
5. система збуту (канали збуту продукції, розподільчі та торгові мережі);
6. фінансове обслуговування (Банківська система, лізинговий та страховий сектори);
7. система управління (інструменти управління власністю);
8. ринок збуту (локалізація і масштаби ринків збуту продукції).
Для формування виробничих кластерів на основі генерування власних ланцюжків створення вартості необхідно максимально повно зосередити вищеназвані елементи ланцюжка в регіоні через:
1. підвищення забезпеченості місцевих компаній предметом праці (сировиною);
2. залучення мігрантів та підвищення кваліфікації трудових ресурсів;
3. підвищення ефективності використання ОПФ, створення і розвиток ринків власності, забезпечення оборотним капіталом;
4. розвиток транспортної інфраструктури та регіональної товарної логістики;
5. розвиток власних розподільних і торгових мереж, забезпечення контролю над збутом продукції за межами регіону;
6. підвищення забезпеченості компаній фінансовими ресурсами, автономності регіональної банківської системи, розвиток в регіоні лізингу та страхування;
7. концентрацію в регіоні активів і важелів управління компаніями;
8. вихід на зовнішні ринки і просування регіональних продуктів на основі брендингу та підтримки їх конкурентоспроможності.
В В В В В В
Рис. 1 Ранжування стратегічних пріоритетів розвитку економіки
Республіки Карелія з точки зору переходу від використання, головним чином, природних (природних і географічних) конкурентних переваг до створення штучних переваг, (згідно концепції «³дродження КареліїВ»).
Реалізація цих заходів дозволить сконцентрувати в регіоні ланцюжка створення вартості і знизити відтік капіталу (доданої вартості). Така регіональна стратегія дозволяє здійснювати структурну перебудову економіки на основі переходу від прир...