/p> 
 , (1) 
  де Ен - нормативний коефіцієнт ефективності інвестицій. 
  Зворотним показником коефіцієнта ефективності інвестицій є фактичний недисконтований термін повернення інвестицій , який показує період часу, за який інвестиції окупаються. Даний метод полягає в визначенні необхідного для відшкодування інвестиційного періоду часу, за який очікується повернення вкладених коштів за рахунок доходів, отриманих від реалізації інвестиційного проекту. Методика розрахунку терміну повернення інвестицій полягає в тому, що сума первісних інвестицій ділиться на величину річних (краще середньорічних) надходжень. Його застосовують у випадках, коли грошові надходження дорівнюють по роках: 
  , (2) 
   де Тф - фактичний термін повернення інвестицій; 
  Тн - нормативний термін повернення інвестицій, який в середньому по народному господарству дорівнює приблизно 5-6 років. 
  Метод бухгалтерської норми рентабельності заснований на використанні бухгалтерського показник - прибутку. Визначається він відношенням величини прибутку підприємства до середньорічної вартості інвестицій за мінусом витрат на ліквідацію об'єкта: 
  , (3) 
   де ПР - прибуток організації; 
  Л - бухгалтерська норма рентабельності. 
				
				
				
				
			  Іншим статичним методом оцінки ефективності інвестиційного проекту є наведені витрати . Економічний сенс наведених витрат полягає в наступному: всі витрати підсумовуються і приводяться до єдиної розмірності за допомогою нормативних коефіцієнтів, потім з декількох варіантів вибирається той, який забезпечує мінімум приведених витрат. Формулу можна представити у вигляді двох варіантів: 
   ЗП = І * Ен + Се в†’ min; (4) 
  ЗП = І * Тн + Се в†’ min, (5) 
   де Се - поточні витрати, пов'язані з експлуатацією інвестицій (капітальні вкладення). 
  Капітальні вкладення - це інвестиції, вкладені в купівлю, модернізацію або реконструкцію основних фондів підприємства. 
  Наведені витрати використовуються при розрахунку ефективності капітальних вкладень. 
  Для того, щоб отримати умовну величину сукупних затрат, які включають і інвестиції, і поточні витрати використовують два методичних прийоми: 
  1. Множачи інвестиції на нормативний коефіцієнт ефективності (І * Ен) ми умовно отримуємо ту частину інвестицій, що припадає на один рік їх освоєння, а потім підсумовуємо їх з поточними витратами. 
  2. Множачи поточні витрати на нормативний термін повернення інвестицій (Тн + Се) ми отримуємо поточні витрати за період, відповідний нормативному терміну окупності інвестицій, а потім цю величину підсумовуємо з інвестиційними витратами. 
  В умовах ринкової економіки найбільш коректно використовувати показник наведеної прибутку при виборі кращого варіанту інвестицій, так як саме прибуток є критерієм економічної ефективності функціонування підприємства. 
  Даний показник розраховує...