Замість кількох десятків, в крайньому випадку, сотень спеціальностей доіндустріального суспільства з'явилися тисячі і десятки тисяч професій. Причому швидкість, з якою на зміну старим професіями приходили нові, зросла в десятки і сотні разів [2, с. 15]. p> У 70-х роках ХХ століття на зміну індустріальному суспільству прийшло постіндустріальне суспільство . У цьому суспільстві життєдіяльність людей будується переважно на інформаційних технологіях: автоматизовані системи, повсюдна комп'ютеризація, переважання сфери обслуговування над сферою виробництва - такі характерні риси цього суспільства.  
 Третя типологія будується на поділі суспільства на традиційне і сучасне відповідно до особливостей пануючих в них громадських зв'язків та взаємодій. 
  Відповідно до цієї типологією традиційне суспільство характеризується: 
  1) природним поділом і спеціалізацією праці (переважно по статево-віковими ознаками); 
  2) персоналізацією міжособистісного спілкування (безпосередньо індивідів, а НЕ посадових осіб); 
  3) неформальним регулюванням взаємодій (звичаї, звичаї); 
  4) пов'язаністю членів відносинами спорідненості; 
  5) примітивною системою управління (правлінням старійшин, спадкової владою). 
  Сучасне суспільство характеризується іншими, більш розвиненими соціальними якостями: 
				
				
				
				
			  1) розвинувся глибоким поділом праці (на професійно-кваліфікаційної основі, пов'язаної з освітою і досвідом роботи); 
  2) рольовим характером взаємодії (очікування та поведінка людей визначають громадським замовленням і соціальними функціями індивідів); 
  3) формальної системою регулювання відносин і силою писаного права: законів, договорів і т. д. 
  4) складною системою соціального управління (виділенням інститутів управління, спеціальних органів управління); 
  5) виділенням безлічі соціальних інститутів (самовідтворюються систем особливих відносин, що дозволяють забезпечити громадський контроль, нерівність, захист своїх членів, розподіл благ, виробництва, спілкування). 
  Крім розглянутих вище трьох типологізацій існують типології, виходячи з теорій стадіального розвитку суспільства, взаємодії та розвитку цивілізацій, суспільно-економічних формацій та ін Дані теорії суспільства спираються на певні уявлення про суспільні зміни розвитку, суспільному прогресі. Тому для їх плідної аналізу необхідно уточнити ці поняття, що відображають динаміку суспільства [6, с. 37]. br/> 
  Висновок  
  Таким чином, в результаті суспільство стає цілісною системою з якостями, в яких немає жодного з включених до нього елементів у окремо. Внаслідок своїх інтегральних якостей соціальна система набуває певну самостійність стосовно що становить його елементам, відносний спосіб свого розвитку. 
  Вихідною клітинкою суспільства є живі діючі люди, спільну діяльність яких, набуваючи більш-менш стійкий характер, формує суспільство. 
...