есхожих на первісні, пов'язана поява міст, і характерного для них яскраво вираженого нерівності, а так само поява упорядкованих форм правління царів та імператорів (Е. Гідденс "Соціологія" с.60). Виникає свого роду піраміда, побудована на нерівності, перевагу і праві доступу до соціальних благ (доходам, багатству, рівнем освіти, престижу, роду занять). Даний момент можна вважати відправною точкою вдосконалення влади, виконала довгий шлях еволюції і становлення аж до наших днів.
Влада як унікальний соціальний феномен історично передує державі і політиці і про це написане не мало робіт. Завдяки розвитку і вдосконаленню культури суспільства, світлі уми давнини змогли так описати проблему влади, що їх визначення актуальні по сьогоднішній день.
Звернемося до одним з перших джерел, які спробували дати визначення влади ще в античні часи. Нам відомо про давньогрецьких містах-державах, що називалися полісами і своїм найменуванням дали путівку в сьогоднішній і завтрашній день одного з найбільш поширених і ключових понять - політиці. У роботах Платона - "Держава" і "Політик", і Арістотеля "Політика" і "Афінська політія", досить добре зроблена спроба, порядок взаємини в суспільстві, в т.ч. і за допомогою влади.
На перший погляд, це праці про політику і політиків. Але в тому розумінні, як їх сприймали і тлумачили великі уми людства, це праці про державу та її видах, формах. Мова в них йде не про політику в її сьогоднішньому розумінні, а перш всього про організацію життя людей спільно, про владу як основному умови, принципі і засобі цієї організації, про науку та мистецтво владарювання, начальствования, панування над людьми і відповідно про старанності і умінні безлічі людей підкорятися або їх небажанні це робити і про всіх випливають звідси наслідки.
Підкреслимо, що мислителі давнину, навіть називаючи свої твори "Політик" і "Політика", в центр уваги висували політику (в її сучасному розумінні), а влада. Політику вони і розуміли як владу. "Політик" Платона містить масу прямих або непрямих звернень до теми влади, владарювання, правління, вміння повелівати, мистецтва управління і т. д. Тема влади пронизує і праця Платона "Держава". Настільки ж виразно постає цей комплекс проблем і в "Політиці" Арістотеля. Центральна тема його праці - влада, що можна простежити буквально посторінково.
І Платон, і Аристотель з позицій своїх переконань дивляться на владу широко, масштабно, показують, що вона може проявляти себе по-різному в різних країнах і сферах життя і вимагає тому пильної уваги і конкретного підходу. Платон говорить про "... влади лікаря, як і всякої іншої влади "; розрізняє царську владу та інші влади: влада батька, матері, найстарішого; влада небагатьох і більшості; вид влади; влада закону, виборну владу і т.д. (Див. Платон Собр.соч. Т.3). у праці Платона "Закони" (кн. IV) йдеться про те, що батьки повинні правити дітьми, старші - молодшими, благородні - неблагородними.
У Аристотеля також...