Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Учебные пособия » Рішення задач на уроках хімії

Реферат Рішення задач на уроках хімії





в†’ PbSO 4 + H 2 O + 8NO 2

PbO + 2HNO 2 в†’ Pb (NO 3 ) 2 + H 2 O

PbS + PbSO 4 в†’ 2Pb + 2SO 2

Ca (OH) 2 + SO 2 в†’ CaSO 3 + H 2 O

CaSO 3 + SO 2 + H 2 O в†’ Ca (HSO 3 ) 2

PbS + 2PbO в†’ 3Pb + SO 2

Задача 8. Маса металу відноситься до маси сірчаної кислоти, як маса еквівалента металу відноситься до маси еквівалента сірчаної кислоти. Звідси отримуємо: Е (Me) = m (Me) * Е (H2SO4)/m (H2SO4) = 16,8 * 49/14,7 = 56. Перебираючи варіанти валентностей отримуємо, що підходить тільки метал з формулою сульфату MeSO4 і Ar = 112, що відповідає кадмію. p> Задача 9. У суміші шуканого газу містилося 0,1 частина, отже через трубку пропустили 0,56 * 22,4 = 0,025 моля невідомого газу, який має масу 3,02 г, тобто його Mr становить 121 г/моль. Розчинна у воді частина вмісту трубки це хлорид магнію. Масу хлору знаходимо з маси хлориду срібла і вона становить 1,77 г або 0,05 моля атомів хлору, тобто до складу газу входять 2 атома хлору (71 а.е.м.). Решта 50 а.е.м. припадає на елементи, які з одного боку дають з магнієм сіль не розчинну у воді і соляній кислоті, а з іншого боку при прожаренні на повітрі утворює газоподібний оксид (діоксид сірки не підходить, так як сульфід магнію - розчинний). У нерозчинному залишку можлива наявність вуглецю в кількості 1,86-1,56 = 0,3 г або 0,025 моль, тобто в склад газу буде входити 1 атом вуглецю. На частку решти елементів припадає 38 а.е.м. Це може бути атом двовалентного елемента (такого немає) або 2 атоми фтору. Тоді залишилася сіль - фторид магнію (він не розчинний у воді і соляній кислоті). Значить невідомий газ - CCl2F2 (фреон-12). Він використовується в промисловості в холодильних установках і аерозольних балонах завдяки своїй інертності і нетоксичність.

Задача 10. З використанням фізичних процесів. З усіх компонентів залізо володіє магнетизмом і його можна відокремити магнітом загорнутим в пластиковий пакет або папір. Оксиди розчиняємо в соляній кислоті і відфільтровує сірку. Отриманий розчин обробляємо надлишком лугу, отримуючи осад гідроксиду міді і розчин гидроксокомплекса цинку. Розчин гидроксокомплекса цинку обробляємо кислотою додаючи її по краплях для повного осадження гідроксиду цинку. Отримані гідроксиди нагрівають на повітрі з утворенням оксидів.

Використовуючи тільки хімічні процеси. Використовувати кислоту не можна, так як утворюється сіль міді прореагує з залізом ускладнюючи поділ. Тому суміш обробляють надлишком лугу для розчинення оксиду цинку. Відфільтровують нерастворим компоненти. З розчину гидроксокомплекса цинку оксид цинку виділяють осадженням гідроксиду і його термічним розкладанням. Залишок обробляють розчином хлориду вісмуту (або паладію). При цьому залізо розчиняється, а вісмут осідає. З розчину хлориду заліза залізо регенерують реакцією його з оксалатом натрію і термічним розкладанням оксалату заліза. Що залишився осад обробляють соляною кислотою для розчинення оксиду міді. З розчину хлориду міді оксид отримують осадженням гідроксиду і його термічним розкладанням. Залишилася суміш вісмуту і сірки обробляють розведеною азотною кислотою для розчинення вісмуту.


ZnO + 2HCl в†’ ZnCl2 + H2O

CuO + 2HCl в†’ CuCl2 + H2O

ZnCl2 + 4NaOH в†’ Na2Zn (OH) 4 + 2NaCl

CuCl2 + 2NaOH в†’ Cu (OH) 2 + 2NaCl

Na2Zn (OH) 4 + 2HCl в†’ Zn (OH) 2 + 2NaCl + 2H2O

Cu (OH) 2 в†’ CuO + H2O

Zn (OH) 2 в†’ ZnO + H2O

ZnO + 2NaOH + H2O в†’ Na2Zn (OH) 4

3Fe + 2BiCl3 в†’ 3FeCl2 + 2Bi

FeCl2 + Na2C2O4 в†’ FeC2O4 + 2NaCl

FeC2O4 в†’ Fe + 2CO2

Bi + 4HNO3 в†’ Bi (NO3) 3 + NO + 2H2O

Задача 11. Реакції, описані в задачі:


CuO + H2 в†’ Cu + H2O

3CuO + 2NH3 в†’ 3Cu + N2 + 3H2O

2Cu + O2 в†’ 2CuO

CuO + 2HNO3 в†’ Cu (NO3) 2 + H2O

3Cu + 8HNO3 в†’ 3Cu (NO3) 2 + 2NO + 4H2O


Оскільки на виході з трубці отримано 5,6/22,4 = 0,25 моль азоту, значить в реакцію вступило 3 * 0,25 = 0,75 моль оксиду міді і 2 * 0,25 = 0,5 моль аміаку. При прожаренні в кисні різниця мас склала 6,8 г за рахунок приєднання кисню, що становить 6,8/32 = 0,2125 моль. Значить в реакцію вступило 2 * 0,2125 = 0,425 моль міді. А всього було відновлено в 2 рази більше міді, тобто 0,85 моль. З цієї кількості 0,75 моль відновлено аміаком, а 0,85-0,75 = 0,1 моль - воднем. Отже у вихідній суміші містилося 0,1 моль водню і 0,75 моль аміаку, що в об'ємних відсотках складе відповідно 0,1 * 100/0, 85 = 11,8% і 0,75 * 100/0, 85 = 88,2%. p> Всього оксиду міді було 107,33/79,5 = 1,35 моль. У реакції вступило 0,85 моль, отже 1,35-0,85 = 0,5 моль оксиду залишилося непрореагировавшего. Крім того...


Назад | сторінка 6 з 7 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Порушення обміну магнію, міді, заліза
  • Реферат на тему: Установка отримання суміші оксиду вуглецю і водню (синтез-газу) і технічног ...
  • Реферат на тему: Закономірності процесу формування електродів на основі оксиду міді та вплив ...
  • Реферат на тему: Методи визначення вмісту свинцю, цинку, срібла у питній воді
  • Реферат на тему: Отримання щільною електропровідної кераміки на основі оксиду цинку