анії у відповідності зі стандартами, розробленими радою директорів.
У своїй промові, виголошеній 27 вересня 2002, комісар SEC Синтія Глассман (Cynthia Glassman) описала роль і місце вищезазначених розділів у практиці корпоративного управління: В«... діям, які відповідно з актом Сарбейнса - Окслі та вимогами SEC повинні здійснювати генеральні директори і ради директорів компаній, має передувати усвідомлення небезпеки і розуміння її причин. Відповідно до правил SEC і актом Сарбейнса - Окслі процедури внутрішнього контролю повинні забезпечувати потрапляння всієї інформації (Як фінансової, так і нефінансової) до тих, хто відповідальний за ухвалення рішень, управління ризиками та публікацію звітності компаній В»[10].
На думку автора, катастрофічні наслідки сучасної кризи нададуть вплив на розвиток і вдосконалення внутрішнього контролю як ключової функції менеджменту та рад директорів.
Скандальна ситуація з бонусами менеджменту і членів рад директорів Merrill Lynch, Bank of America, AIG [20], що викликала полеміку в американському суспільстві, і пішли за цим жорсткі висловлювання з боку адміністрації Білого дому призвели до того, що Казначейство США розробляє нові вимоги до процесу визначення компенсацій членам правління і менеджменту публічних компаній, більшою мірою залежать від ефективності управління ризиками.
Крім вимог з боку агентств уряду США самі майданчики капіталу прагнуть підвищити гарантії захищеності коштів інвесторів через вдосконалення правил, пропонованих до емітентів. Нью-Йоркська фондова біржа включила у свої вимоги пункт про те, що комітети з аудиту при радах директорів компаній зобов'язані обговорювати оцінку ризиків і політику по управлінню ризиками. Рейтингові агентства, наприклад Standard & Poor's, оцінюють процес корпоративного управління ризиками в рамках визначення кредитного рейтингу компанії [5].
Ключову роль у розвитку внутрішнього контролю та управління ризиками зіграють нові правила SEC. Виступаючи в квітні 2009 р. перед Радою інституційних інвесторів США (CII), Марі Шапіро (Mary Schapiro), голова Securities and Exchange Commission, вказала, що вимоги регулятора до розкриття ризиків, з якими столк нулась компанія, а також ступінь залежності компенсацій, виплачуваних керівництву публічних компаній, від ефективності процесу управління цими ризиками в перспективі піддадуться значного коректування [15].
Однією з ключових завдань рад директорів стане нагляд за процесом управління ризиками. Можна припустити, що увага, що приділяється ключовими регуляторами і урядом США проблемам управління ризиками, змінить існуючий стан речей: впродовж останніх років одні організації формували (набували, успадковували) складні та ефективні системи управління ризиками, тоді як інші підходили до даного питання виключно формально. Криза показала, що формальний підхід до управління ризиками неприйнятний, частину ризиків можна було мінімізувати шляхом приведення системи ріскменед...