нженерних мереж, як правило, списуються житлово-комунальними підприємствами на споживачів, а при фіксованому рівні їх оплати населенням - на неплатоспроможний муніципальний бюджет;  
 В· недосконалість тарифної політики у сфері надання житлово-комунальних послуг та систематичне зміна тарифів на паливно-енергетичні ресурси з подальшим відповідною зміною тарифів на комунальні послуги протягом одного фінансового року без коригування затвердженого на цей рік фінансування; 
  В· висока дебіторська заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги організаціями, фінансуються з бюджетів різного рівня; 
  В· відсутність в муніципальних утвореннях системи договірно-економічних взаємовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг на основі муніципального замовлення відповідно до статей 71 і 72 Бюджетного кодексу Російської Федерації. 
  Нездатність органів місцевого самоврядування виконувати свої договірні зобов'язання призвела до повсюдному рецидиву адміністративного примусу підрядників у порушенні існуючого в Російській Федерації законодавства і фактичному відходу від виконання в повному обсязі контрольних функцій за виробництвом та наданням населенню якісних і технічно і економічно обгрунтованих житлово-комунальних послуг. 
  З тих же причин не вдалося повною мірою забезпечити дієвий державний контроль якості надання населенню житлово-комунальних послуг, що проводиться органами державної житлової інспекції Свердловської області. 
				
				
				
				
			  Недофінансування житлово-комунальної сфери обумовлює і відсутність інтересу у створенні товариств власників житла, що в ще більшою мірою знижує перспективи розвитку конкуренції. 
  Невиконання бюджетних зобов'язань і відсутність ефективних і прозорих процедур формування і зміни тарифів обумовлюють непривабливість житлово-комунального комплексу для приватних інвестицій. 
  Все це говорить про наявність системної кризи в регіонах і в галузі, в цілому, і про міжгалузевий характер виниклих проблем, для вирішення яких, а також для забезпечення переходу до нової моделі сталого функціонування житлово-комунального комплексу в умовах ринкової економіки необхідно використання програмно-цільового методу. 
В 
3. Фінансовий стан організацій ЖКГ
 
 У 2004-2006 рр.. кількість збиткових підприємств ЖКГ повільно зменшувалася, однак фінансовий стан галузі в цілому залишилося незадовільним. Сумарна заборгованість організацій ЖКГ в ці роки продовжувала зростати. 
  Аналіз стану основних фондів і фінансового забезпечення організацій ЖКГ свідчить про недостатність обсягів фінансування та їх неефективному використанні. Крім того, іноземний капітал не йде в ЖКГ, оскільки організації в цій сфері малорентабельні і збиткові. Крім того, ЖКГ характеризується великою затратностью, значними матеріальними втратами, низькою зарплатою і відсутністю збільшення прибутку. 
   4. Джерела фінансування організацій ЖКГ. Реформа ЖКГ та її вплив на поліпшення с...