ладою (табл.). p>
Третім напрямком сучасної бюджетної реформи став пошук оптимального варіанту розмежування податкових повноважень і дохідних джерел між рівнями бюджетної системи для реалізації закріплених бюджетним законодавством видаткових повноважень по кожній громадської (бюджетної) послузі. З точки зору класичних основ теорії бюджетного федералізму в рамках реформи було б необхідно децентралізувати не тільки видаткові повноваження, а й, що дуже важливо, відповідні їм дохідні джерела. p align="justify"> У російському варіанті цієї реформи не відбулося або вона реалізувалася, на наш погляд, вельми специфічним чином - найбільш важливі дохідні джерела (ПДВ, ввізне і вивізне мита, найбільш В«дорогіВ» акцизи, 95% податку на видобуток природних копалин і т.д.) сконцентровані на верхньому, федеральному рівні; порівнянна, але менша частина доходів - на рівні субфедеральних бюджетів; і вкрай обмежена частина податкових і неподаткових доходів - на двох рівнях місцевих бюджетів. Спостерігається тенденція зниження частки податкових доходів у регіональних та місцевих бюджетах з 75,4% у 1998р. до 74% в 2004р. Ця тенденція підтверджується і результатами інших досліджень: у консолідованих бюджетах суб'єктів одночасно відбувається зниження частки доходів, що закріплюються на постійній основі, як за регіональними, так і за місцевими бюджетами. У 2000р. ця частка становила 40%, в 2003р. - Вже 35%, а до 2005р. - Не більше 32%. При цьому 20 суб'єктів Російської Федерації мали рівень доходів у територіальних бюджетах податкової складової нижче 50% - від 6,8 до 47,9%. p align="justify"> Разом з тим кожному рівню бюджетної системи передані перелік власних видаткових повноважень з власним формуванням витрат, а також субвенції на делеговані повноваження.
Нововведенням стало визнання в числі власних доходів фінансової допомоги, що передається з вищестоящого бюджету, за винятком субвенцій на делеговані повноваження. При цьому здійснено закріплення на постійній основі нормативів розподілу податкових доходів за рівнями бюджетів, хоча до цього нормативи розподілу змінювалися практично щорічно, закріплювалися в щороку приймається федеральному законі про федеральний бюджет на поточний рік. p align="justify"> Четвертим напрямком реформи стало створення системи формалізованого вирівнювання бюджетної забезпеченості регіонів і муніципалітетів (за формулою, на основі об'єктивних, статистичних та аналітичних даних, які кожен суб'єкт бюджетного процесу може прорахувати та обгрунтувати). У рамках даного етапу бюджетної реформи з'явилися нові види міжбюджетних трансфертів (безоплатних, безповоротних) крім традиційних. p align="justify"> Така допомога надається суб'єктам і муніципалітетам з перерахованих вище фондів фінансової підтримки за формалізованим методиками, створені фонди в рамках федерального бюджету. Фонд фінансової підтримки суб'єктів РФ здійснює загальне вирівнювання душовою бюджетної...