знайшли недавно. Археологи ще не робили там розкопок: для цього були потрібні занадто міцні скафандри. Але й побіжний огляд свідчив, що кілька тисячоліть тому це був багатий торговий місто. Будинки, площі, вулиці поглинув сипучий пісок. Найкраще зберігся храм, складений з величезних кам'яних брил, - їх не похитнуло сильний землетрус, що зруйнував місто, звернуло берег в морське дно. Фотографія стародавнього, зарослого водоростями храму промайнула в газетах після відкриття міста, і підпис свідчив: "Храм бога сонця". Що вабило моторного скарболаза у древнє місто? У всякому разі, не амфори з вином і пахощами, не зброя і не начиння, що не вигадлива ліплення портових колон. Напевно, і не трюми суден, що спочивали на дні колишньої гавані. Може бути, рідкісний рубін, який, як свідчить хроніка, прикрашав одного з богів сонця? .. Так гадав про себе командир підводного човна-диска ....
У цьому уривку автор образно створює картинку всього, що відбувається: досить докладно описує предмети (древній зарослий водоростями храм, поглинув сипучий пісок), роздуми героя. Завдяки цим прийомам, ми чітко уявляємо що хотів переказати нам автор. Дієслова використані в переносному сенсі: вабило, поглинув, свідчила. Запитальне пропозиція передає сумніви героя: Що вабило моторного скарболаза в стародавній місто?
Разговорно-повсякденній стиль
Разговорно-повсякденній стиль функціонує у сфері повсякденно-побутового спілкування. Цей стиль реалізується у формі невимушеної, непідготовленою монологічного або діалогічного мовлення на побутові теми, а також у формі приватної, неофіційної листування. Під невимушеністю спілкування розуміють відсутність установки на повідомлення, що має офіційний характер (лекція, виступ, відповідь на іспиті і.п.), неофіційні відносини між говорять і відсутність фактів, які порушують неофіційність спілкування, наприклад, сторонні особи. Розмовна мова функціонує лише у приватній сфері спілкування, в побутово-побутової, дружній, сімейної і т.п. У сфері масової комунікації розмовна мова непридатна. Однак це не означає, що розмовно-повсякденній стиль обмежується побутової тематикою. Розмовна мова може зачіпати й інші теми: наприклад, розмова в колі сім'ї або розмова людей, що знаходяться в неофіційних відносинах, про мистецтві, науці, політиці, спорті тощо, розмова друзів на роботі, пов'язаний з професією говорять, бесіди в громадських установах, наприклад поліклініках, школах і т.п. Форма реалізації розмовної мови переважно усна. Розмовно-повсякденній стиль протиставляється книжковим стилям, так як вони функціонують у тих чи інших сферах суспільної діяльності. Однак розмовна мова включає в себе не тільки специфічні мовні засоби, але і нейтральні, що є основою російської мови. Тому даний стиль пов'язаний з іншими стилями, які також використовують нейтральні мовні засоби. У межах літературної мови розмовна мова протиставлена ​​кодифікованому мові в цілому (кодифікований мова називається, тому що саме по відношенню до неї ведеться робота щодо збереження її норм, за її чистоту). Але кодифікований літературна мова та розмовна мова являють собою дві підсистеми всередині літературної мови. Як правило, кожен носій літературної мови володіє цими обома різновидами мови.
Основними рисами розмовно-повсякденного стилю є вже зазначені невимушений і неофіційний характер спілкування, а також емоційно експресивна забарвлення мови. Тому в розмовній мові використовуються всі багатства інтонації, міміка, жести. Однією з її найважливіших особливостей є опора на внеязиковую ситуацію, тобто безпосередню обстановку промови, в якій протікає спілкування. У розмовної мови позамовних ситуація стає складовою частиною акта комунікації.
Разговорно-повсякденній стиль мовлення має свої лексичні та грам атіческіе особливості. Характерною рисою розмовної мови є її лексична різнорідність. Тут зустрічаються найрізноманітніші в тематичному і стилістичному відношенні групи лексики: і общекніжная лексика, і терміни, і іншомовні запозичення, і слова високої стилістичного забарвлення, і навіть деякі факти просторіччя, діалектів і жаргонів. Це пояснюється, по-перше, тематичною різноманітністю розмовної мови, не обмежується рамками побутових тем, повсякденних реплік, по-друге, здійсненням розмовної мови у двох тональностях - серйозної і жартівливій, і в останньому випадку можливе використання різноманітних елементів.
Синтаксичні конструкції мають свої особливості. Для розмовної мови типові побудови з частинками, з вигуками, побудови фразеологічного характеру. Розмовної мовлення властиві емоційно-експресивні оцінки суб'єктивного характеру, оскільки мовець виступає як приватна особа і висловлює свою особисту думку і ставлення. Дуже часто та чи інша ситуація оцінюється гіперболізовано: В«Нічого собі ціна! З глузду з'їхати! В»p> Характерно використання слів у переносному значенні, наприклад: В«У тебе в го...
