хвороби та її наслідків, ступеня вираженості обмежень життєдіяльності, в тому числі втрати працездатності, сімейного та соціального становища реабілітанта, його професії, віку і т. д. При цьому хворого потрібно орієнтувати на досягнення конкретних результатів по закінченню даної програми реабілітації. p align="justify">. Безперервність реабілітації, є наріжним каменем ефективності, так як тільки за рахунок безперервності проведення реабілітаційних заходів досягаються запобігання інвалідності, зменшення тяжкості інвалідності та пов'язаних з нею витрат на тривалий матеріальне забезпечення, поступове одужання і повернення інваліда до трудової діяльності. Як вказує С.М. Зоріна (1970) В«Дуже важливим є положення про безперервність реабілітації: медична реабілітація повинна починатися в процесі лікування, професійна реабілітація повинна починатися відразу ж після закінчення медичної; працювати людина повинна почати відразу ж після закінчення курсу професійної реабілітації. В іншому випадку, хворий звикає до пенсії, страждає його психіка, і практика показує, що залучити його до реабілітації в пізні терміни після лікування дуже важко В». p align="justify">. Послідовність. Реалізація індивідуальної програми реабілітації повинна здійснюватися в суворій послідовності процедур і заходів, що має сприяти максимальній ліквідації інвалідизуючих наслідків та подальшої інтеграції реабілітанта в суспільство. p align="justify">. Наступність. Для успішного проведення реабілітації та досягнення запланованого результату повинна дотримуватися наступність як в окремих етапах медичної реабілітації (стаціонарний, амбулаторний, домашній, санаторний), так і у всіх аспектах єдиного реабілітаційного процесу (медична, медико-професійна, професійна, соціальна реабілітація). p>
. Активну участь хворого в реабілітаційній програмі мабуть, є основою успішного виконання індивідуальної програми реабілітації та досягнення поставленої мети. Роз'яснення йому цілей і завдань реабілітаційної програми, сутності реабілітаційних заходів, їх послідовності, механізму дії істотно допомагає залучити хворого до активної співпраці разом з фахівцями в боротьбі з наслідками хвороби або травми. Позитивна установка на працю, на одужання, на повернення в сім'ю і суспільство часто є вирішальним фактором досягнення успіху. Хворий повинен розуміти, що реабілітація - це тривалий процес і успішність в досягненні мети залежить від взаємної довіри серед всіх учасників виконання програми реабілітації: як самого хворого, так і медичного персоналу, соціальних працівників, родичів. p align="justify"> Вищеописані основні принципи реабілітації стосуються так званого нозологічного періоду реабілітації, який спрямований безпосередньо на зменшення або ліквідацію наслідків будь-яких захворювань чи травм або на попередження хронізації стійко втраченої працездатності, тобто на усунення або зменшення наявних порушень і /або обмежень життєдіяльності та кінцевому підсумку на пі...