влення відповідальних зварних конструкцій. Якісні сталі за ГОСТ 1050-74 маркуються двозначними цифрами, обзначающімі середній вміст вуглецю в сотих частках відсотка. Наприклад, марки 10, 15, 20 і т.д. означають, що сталь містить в середньому 0,10%, 0,15%, 0,2% вуглецю.
Сталь за ГОСТ 1050-74 виготовляють двох груп: група I - з нормальним вмістом марганцю (0,25-0,8%), група II - з підвищеним вмістом марганцю (0,7-1, 2%). При підвищеному вмісті марганцю в позначення додатково вводиться буква Г, яка вказує, що сталь має підвищений вміст марганцю. br/>
Марки сталі легованої
Леговані стали крім звичайних домішок містять елементи, спеціально вводяться в певних кількостях для забезпечення необхідних властивостей. Ці елементи називаються Лігір. Лігувати стали поділяються залежно від змісту Лігір елементів на низьколеговані (2,5% легуючих елементів), середньолеговані (від 2,5 до 10% і високолеговані (понад 10%). p align="justify"> лігуються добавки підвищують міцність, корозійну стійкість сталі, знижують небезпеку крихкого руйнування. В якості легуючих добавок застосовують хром, нікель, мідь, азот (в хімічно зв'язаному стані), ванадій і ін
Леговані стали маркуються цифрами та літерами, що вказують зразковий склад сталі. Буква показує, який легуючий елемент входить до складу сталі (Г - марганець, С - кремній, Х-хром, Н - нікель, Д - мідь, А - азот, Ф - ванадій), а які стоять за нею цифри - середній вміст елемента в відсотках. Якщо елемента міститься менше 1%, то цифри за буквою не ставляться. Перші дві цифри вказують середній вміст вуглецю в сотих частках відсотка. br/>
Фізичні властивості
Фізичні властивості деяких марок сталей у порівнянні наводяться у наступній таблиці. Слід звернути увагу на підвищений теплове розширення і знижену теплопровідність аустенітних сталей. Їх електричний опір вище, ніж у нелегованих сталей внаслідок присутності легуючих компонентів. Найважливішим відмітною ознакою феритних/мартенситних хромистих сталей від хромонікелевих сталей є намагнічіваемость. На противагу намагнічувалося хромової сталі аустенітні стали практично не проявляють намагнічіваемості після дифузійного відпалу. Холодна пластична деформація може призвести до зміни структури аустенітних сталей, так що в результаті може з'явитися обмежена намагнічіваемость. Присутність нікелю все ж значною мірою обумовлює намагнічіваемость аустенітних нержавіючих сталей, так що при підвищеному вмісті нікелю навряд чи вдасться істотно знизити схильність до намагнічіваемості і в холоднодеформовану стані. br/>В
В В
Призначення нержавіючих сталей
1.4000 конструктивні елементи для водної та парової середовищ, побутові прилади, накладки і елементи внутрішньої обробки
.4001 арматура, будівельна фурнітура ...