ми країнами соціалізму, поддержавшими підйом національно-визвольного руху. Основними причинами є в основному економічні та військово-політичні. p align="justify"> Створення неоколоніалізму зі збереженими економічними та політично неврівноваженими відносинами забезпечило індустріальним державам посилення експлуатації майже всіх країн третього світу. Це призвело до виникнення особливої вЂ‹вЂ‹групи країн золотого мільярда, в які входять досягли успіху країни Західної Європи, Північної Америка, а також Японія. Визначальним чинником є ​​чисельність населення. p align="justify"> Країни золотого мільярда споживають близько 75% всіх сировинних ресурсів світу. Цей факт, а також експлуатація іноземних робітників послужили причиною великої ВНП на душу населення - більше 30 тис. доларів США на рік (тоді як в інших країнах світу ця цифра дорівнює 500 - 5 тис. доларів США). Цей розрив постійно зростає. p align="justify"> Популяризація країн золотого мільярда зростає, будучи причиною виникнення на різних полюсах суспільства споживання і достатку і суспільства убогості і голоду. Природно, що висока якість життя індустріальних країн притягує мігрантів, у той час як злидні рідних країн відштовхує. Звідси виникає прагнення мільйонів людей В«піти туди, де кращеВ». p align="justify"> У період Другої світової війни були вбиті мільйони людей. Це, а також порушення відтворення населення через смерть величезної кількості чоловіків фертильного віку, послужило причиною нестачі робочої сили в післявоєнний період в країнах Західної Європи. Виходом зі скрутного становища стали пропозиції демобілізованим війнам постійне або тимчасове проживання в метрополії, а так само заохочення переїзду працездатних чоловіків з гарантіями подальшого працевлаштування. [14]
Наслідки міжнародної міграції робочої сили у країн, що приймають робочу силу, та країн експортують її існують як позитивні, так і негативні.
Переваги для приймаючих робочу силу країн полягають у наступному:
) Підвищення конкурентоспроможності товарів, вироблених у країні, через зниження витрат виробництва;
2) Стимулювання зростання виробництва за рахунок іноземних робітників, що пред'являють попит на товари і послуги;
) Зростання додаткової зайнятості населення;
) Економія на зарплаті;
) Економія при витратах на освіту та професійну підготовку працівників, пенсійні відрахування та соціальні програми у країн, що приймають кваліфіковану робочу силу;
) Іноземні робітники часто є амортизаторами при безробіттю та кризах;
) Поліпшення демографічної картини в країнах, що страждають старінн...