заупокійному культі, детально викладається процедура загробного суду у вигляді зважування серця померлого на вагах перед Осирисом. Покійний звітує про свого земного життя, говорить, що він не здійснював злочинів і поганих справ. Бог Той і богиня правосуддя Маат перевіряють правильність слів померлого, зважують його серце. Якщо померлий вів неправедне життя, то його кидають у пащу чудовиська, яке його пожирає. Якщо ж він вів життя праведне, то він потрапляє на благодатні поля Іалу, де проводить вічну беспечальную життя. p align="justify"> Однак етичний момент в єгипетській релігії був виражений ще в зародковій ступеня і не отримав розвитку. Дорогим і складним був ритуал поховання знатних осіб і вельмож, які будували собі значні гробниці. Особливою пишністю відрізнявся заупокійний культ померлого фараона. Знамениті піраміди фараонів IV династії або грандіозні скельні палаци фараонів XIX-XX династій, наповнені численними скарбами і найціннішими творами мистецтва, - красномовні свідчення мощі деспотичної влади і величезного значення заупокійного культу в системі єгипетської релігії. Разом з тим величезні кошти, що направляються на будівництво гробниць, заупокійних храмів, створення рельєфних зображень і настінних розписів, численних статуй, предметів похоронного культу, їх величезна ідеологічне значення в житті єгиптян сприяли розвитку зодчества, архітектури, скульптури, направляли його розвиток за цілком певних шляхах художньої творчості.
Панування релігійного світогляду не могло придушити прояви елементів скептицизму і прямого невіри в богословські догми. До нашого часу дійшли твори, в яких висловлюється сумнів в істинності жрецьких повчань (В«Бесіда розчарованого зі своєю душеюВ»), у марності заупокійного культу і рекомендується користуватися усіма радощами земного життя (В«Пісня арфістаВ»). Проте це були лише поодинокі, боязкі спроби вільної думки. У цілому релігійний світогляд пронизувала всі сторони життя стародавніх єгиптян. p align="justify"> Поява загробного світу в світогляді єгиптян, і вічного життя після смерті, про безсмертя, говорить вже про спробу людини знайти надію на безсмертя себе (або частини себе) породоксально але факт саме після смерті.
БУДДИЗМ релігійно-філософське вчення, перша за часом виникнення світова релігія (поряд з християнством і ісламом). Засновник БУДДИЗМА - індійський принц Сідхартха Гаутама - Будда <# "justify"> 1. Гуревич, П.С. Основи філософії/П.С. Гуревич. - М.: Гардаріки, 2000.
. Введення у філософію, або Пропедевтика до філософії: К. К. Жоль - Москва, Юніті-Дана, 2004 р
. Від філософії античності до філософії нового часу: В. В. Соколов - Москва, Едиториал УРСС, 2000 р
. Філософський словник: - Москва, Республіка, Сучасник, 2009 р.
. Алексєєв П.В., Панін О.В. Філософія: Підручник. - 3-е вид., Перераб. і доп. - М.: ТК Велбі, Вид-во Проспект, 2004